Матеріалознавці з Гарварду запропонували новий тип поверхонь, спроможних ефективно збирати вологу з повітря. За словам авторів, натхненниками матеріалу стали представники царств тварин і рослин — кактуси, хижі рослини (Nepenthes) та жуки пустелі Наміб (Stenocara gracilipes). У порівнянні зі звичайними гладкими поверхнями, процес конденсації та стікання крапель відбувається принаймні в чотири рази швидше. Дослідження опубліковано в журналі «Nature», коротко про нього повідомляє блог Королівського Хімічного Товариства (Велика Британія).

Основою для матеріалу, що збирає вологу, автори обрали поверхню надкрил жуків, які водяться в пустелях. Вона покрита випуклостями, що забезпечує направлену дифузію та конденсацію парів води на їх «вершинах». Прискорення конденсації пов’язано з тим, що крапля на вершині має більшу площу поверхні ніж на площині, і, відповідно, скоріше може збирати часточки пару. Для того, щоб оптимізувати сам процес конденсації, учені ................

24 лютого 2016 року в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України відбувся науковий семінар, присвячений питанню створення конкурентоспроможної наукової продукції в галузі вітчизняного комп’ютеробудування.

Участь у заході взяли представники Національної академії наук України (зокрема, заступники директора Інституту кібернетики імені В.М. Глшукова НАН України академіки Ю.Г. Кривонос, О.В. Палагін, а також академік І.М. Коваленко), Міністерства освіти і науки України, провідних вищих навчальних закладів (зокрема, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

3 лютого 2016 року Президія НАН України своєю постановою схвалила Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, розроблену фахівцями Академії відповідно до Концепції розвитку НАН України на 2014-2023 рр.

Над цією методикою, покликаною посприяти підвищенню ефективності наукових досліджень, працювали дві робочі групи Академії, які докладно вивчили наявні методики оцінювання наукових установ у країнах Європейського Союзу й інших країнах. У методиці також враховано результати її широкого обговорення у відділеннях і наукових установах НАН України.

Енергія сонця, незважаючи на свою безмежність, кидає серйозний виклик вченим, адже, якщо сонце не світить на Землю, необхідно придумати спосіб зберігання і транспортації цього виду енергії.

Команда вчених Стенфордського університету нещодавно провела експеримент з виготовлення сонячної батареї за допомогою іржі, щоб досягти максимально можливих обсягів зберігання сонячної енергії.