24 лютого 2016 року відбулося чергове засідання дискусійного клубу «Елітарна світлиця» з теми: «Пошуки співпраці у трикутнику «Наука – бізнес – влада»».

Участь у заході взяли директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, голова Науково-видавничої ради НАН України, член Президії НАН України академік Я.С. Яцків, голова Північно-східного наукового центру НАН України та МОН України, голова ради директорів ДНУ «НТК «Інститут монокристалів» НАН України», член Президії НАН України академік В.П. Семиноженко, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, член Президії НАН України академік В.М. Геєць, заступник Міністра освіти і науки України М.В. Стріха й багато інших.

Присутні активно долучилися до дискусії з актуальних проблем, які гальмують розвиток науки та впровадження її результатів у виробництво.

Згідно з новим дослідженням аналітичного центру Clean Energy Canada, обсяг світових інвестицій у відновлювані джерела енергії досяг в 2015 році $ 367 млрд. проти $ 263 млрд. інвестицій у викопне паливо, повідомляє RNS.online.

Найбільше «зелені» інвестиції в 2015 році зросли на Близькому Сході і в Африці – на 54%, до $ 13,4 млрд.

В Китаї такі інвестиції зросли на 17% - до $ 110,5 млрд., у США - на 7%, до $ 56 млрд., в Японії – на 3%, до $ 43,6 млрд., у Великій Британії – на 23%, до $ 23,4 млрд.

Португальські інженери тестують незвичайний аеростат-вітрогенератор HAWE, який здатний ловити вітер на великій висоті і виробляти енергію.

Розроблений компанією Omnidea в рамках Європейського дослідницького проекту апарат випробували на старому військовому аеродромі неподалік Лісабона, передає Euronews.

На відміну від звичайних вітроенергетичних установок, цей прототип не прив’язаний до землі і може у будь-якому місці підніматися високо в небо до сильних повітряних потоків. Всередині літального циліндра міститься 180 кубічних метрів інертного газу, але він все одно важить легше повітря.

Дослідники Наньянського технологічного університету в Сингапурі розробили мікрорадар із синтезованою апертурою, який можна буде встановлювати на невеликі безпілотні літальні апарати. Як пише Aviation Week, всі системи нового радара, що працює в Ku-діапазоні (12–18 ГГц), знаходяться на одному чіпі, включаючи лінійний модулятор-демодулятор, прийомо-передавач та аналогово-цифровий перетворювач.

Мікрорадар виконаний за 65-нанометровою КМОП-технологією. Площа одного модуля прийомо-передавача мікрорадара становить десять квадратних міліметрів. Його енергоспоживання - всього 200 мВт. В цілому вся радіолокаційна станція вміщується в корпусі 3×4×5 сантиметрів, а її маса – близько ста грамів. Застосування лінійної частотної модуляції сигнала в радарі дозволяє підвищить точність радіолокаційного зображення.