За результатами засідань Ради з космічних досліджень НАН України, голова – президент НАНУ, академік Борис Патон, та Науково-технічної ради Державного космічного агентства України, голова — голова ДКА Любомир Сабадош, скоординовано діяльність двох інституцій. Розглянуто перелік науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт космічного агентства, проектів Цільової програми наукових космічних досліджень НАН та Державної цільової науково-технічної космічної програми на 2013-2017 роки та визначено пріоритети і виконавців. За ініціативи Голови ДКА сторони домовилися про проведення спільної експертизи таких робіт.

З 15 березня по 15 травня 2016 року Міністерство освіти і науки України та Федеральне Міністерство науки, досліджень і економіки Республіки Австрія оголошують конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проектів для реалізації у 2017‑2018 рр.

Конкурс є відкритим для будь-яких лабораторій чи науково-дослідних груп вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ та підприємств обох країн.

До участі у конкурсі приймаються проекти відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні, а саме:

Увага Всесвітньої організації інтелектуальної власності протягом 29 лютого - 4 березня 2016 року була зосереджена до проведення Міжнародного семінару «Політика інтелектуальної власності в університетах та науково-дослідних установах», що проходив у Міжнародному центрі правових та історико-політичних досліджень країн Центрально-Східної Європи КУП НАНУ (Львів, 29.02-01.03) та Київському університеті права НАН України (Київ, 03.03-04.03).

У роботі Міжнародного семінару взяли участь представники Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки України, провідні науковці, аспіранти, студенти вищих навчальних закладів України, Державного університету (Тбілісі, Грузія), Університету імені Семелвейса (Будапешт, Угорщина).

Хіміки Університету Айови розробили технологію холодної пайки металом, що дозволяє без нагрівання скріпляти між собою провідники (наприклад, струмопровідні доріжки або дроти) простим нанесенням пасти та механічним розтиранням. Метод використовує переохолоджені краплі рідкого металу і дозволяє використовувати для скріплення сплави з температурами плавлення до 140°C. Дослідження опубліковано в журналі Scientific Reports, коротко про нього повідомляє Nature.

Автори застосували три різних сплави: галій-вісмут з температурою плавлення 16°C, вісмут-індій-олово (сплав Філдса) — 62°C та вісмут-олово — 139°C. Для створення нового типа припою шматочки металу поміщали в невеликі сосуди, заповнені розчином оцтової кислоти, та нагрівали. Після плавлення .................