Ужгородський національний університет почав розробляти сонячні вакуумні колектори та енергоощадні елементи для електроплит.
Інноваційну діяльність вуз започаткував у рамках новоствореного "Наукового парку", покликаного не тільки розвивати науково-технічну діяльність, а й комерціалізувати та впроваджувати результати наукових досліджень на вітчизняному та закордонному ринках, передає Газета День.
Як зазначає проректор УжНУ з наукової роботи, доктор фізико-математичних наук Ігор Студеняк, особливу увагу в університеті приділяють впровадженню енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій та освоєнню альтернативних джерел енергії.
«Наразі розробляємо системи сонячних і вакуумних колекторів, енергоощадні електронагрівальні елементи нового покоління, працюємо над плантаційним вирощуванням енергетичної верби, утилізацією та переробкою відпрацьованих гумових шин», - розповідає фахівець.
Так, в рамках пілотного проекту в УжНУ мають намір встановити сонячні вакуумні колектори ТМ "Стар Енержі" (м.Одеса), які підігріватимуть воду в басейні та забезпечуватимуть теплом приміщення університетського спорткомплексу "Буревісник".
Спільно з Інститутом матеріалознавства НАНУ та ТОВ "Агромат" вуз розробляє енергоощадні елементи для електроплит, що застосовуються в закладах громадського харчування, а з ТОВ "Реноме" (м.Хмельницький) – енергоощадні електроопалювальні прилади з GSM управлінням, спектр використання яких надзвичайно широкий - від приватних будинків і дач до шкіл, лікарень, складів, теплиць і ферм.
В енергетичній площині науковці УжНУ співпрацюють і з литовськими колегами, говорить Ігор Студеняк.
«Зокрема, із ЗАТ "АСКАДА" розробляємо високоефективний спосіб утилізації використаних автомобільних шин для отримання висококалорійних енергоносіїв (газу та мазуту), а також технічного вуглецю і мазуту, - розповідає фахівець. - Ще з одним литовським підприємством - ЗАТ "Литем" – створюємо для медзакладів мобільні локальні утилізатори медичних відходів».
На додачу, науковий парк УжНУ розробляє стаціонарні та мобільні машини для подрібнення некондиційних деревних відходів у технологічну щепу.
Крім енергоефективних технологій, науковий парк УжНУ має ще п’ять пріоритетних напрямів діяльності: машинобудування та приладобудування; освоєння нових технологій виробництва та індустрії наноматеріалів; широке застосування технологій чистого виробництва та охорони навколишнього середовища; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; впровадження нових технологій та обладнання для медичного обслуговування, лікування, фармацевтики.
Зокрема, у машино- та приладобудуванні УжНУ має намір розробляти напівпровідникові газові та хімічні сенсори, волоконно-оптичні біосенсори, дифракційні структури, створювати нове покоління приладів газового аналізу для медицини і гарантування техніки безпеки у промисловості та побуті, а також виготовляти машини для подрібнення деревних відходів.
Для потреб агропромислового комплексу у науковому парку розробляються методики застосування регуляторів росту овочевих, плодово-ягідних, лісових та лікарських культур, ветеринарних біопрепаратів.
У сфері медичного обслуговування науковці мають намір зосередитися на проблемах ранньої діагностики, ургентного лікування, реабілітації та профілактики гострого інфаркту міокарда, стану після перенесеного ішемічного інсульту, епілепсії, ВІЛ-інфекції, дієвої профілактики та корекції йододефіциту, зниження йодної ендемії, профілактики ендоекологічних захворювань в умовах паводків та інших несприятливих впливів із використанням розроблених в Ужгороді фіточаїв очисної імуностимулюючої дії.
Особлива увага в УжНУ приділяється виконанню робіт, спрямованих на вирішення проблем навколишнього середовища Карпатського регіону, зокрема, проектам з впровадження технології збереження і відтворення верхньої межі лісу в Карпатах, засобам боротьби з небезпечними фітозабруднювачами, збереженню генофонду коней гуцульської породи та оцінці стану малих річок.
При створенні "Наукового парку УжНУ" враховувався досвід Технічного університету словацького міста Кошиці, де успішно працює сформований за європейською моделлю TECHNICOM. Парк фінансується за рахунок коштів, отриманих від власної господарської діяльності з надання послуг та управління майном, бюджетних субсидій з державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств-учасників і замовників, приватних інвестицій та грантів.
Як зазначає Ігор Студеняк, сьогодні в Україні практично відсутні структури спроможні перетворювати ідеї в науково-технічні розробки та забезпечувати їхнє впровадження у виробництво.
«Створені вузами технологічні й наукові парки, технополіси сприяють розвитку малого та середнього бізнесу, появі нових виробництв, укріпленню науково-технологічної бази, - пояснює фахівець. – У процесі функціонування таких структур розробляються й обґрунтовуються пропозиції щодо пріоритетів інноваційного розвитку на усіх рівнях та виявляється попит суб'єктів господарювання на розробки».
Наразі в Україні створено понад десять наукових парків. Перший науковий парк "Київська політехніка" з’явився на базі НТУУ "КПІ" 22 грудня 2006 року.
Олена
