В заздалегідь відомих умовах, наприклад, на виробничому конвеєрі, роботи здатні рухатися набагато швидше людей, але там, де кожен рух вимагає зондування навколишнього простору та вибору траєкторії в обхід перешкод, машини суттєво уступають людині, яка робить це практично інтуїтивно.

Зменшити розрив повинен новий процесор, створений інженерами Університету Дюка в Північній Кароліні. Він дозволяє роботам виконувати планування рухів в 10 тис. разів скоріше, ніж традиційними програмними методами, і витрачає на це менше енергії.

Запропонована технологія розділяє простір, крізь який буде переміщуватися маніпулятор робота, на невеликі елементарні об’єми, вокселі. Вони скануються масивом камер, що реєструють наявність стаціонарних або рухомих об’єктів. Ця інформація передається в спеціалізований процесор, який має безліч однотипних логічних схем, кожна з яких представляє один воксель і опитує його статус: зайнятий він чи ні.

Якщо ви будь-коли намагались втримати гіроскоп, що крутиться,, тоді знаєте, як він починає «протестувати», коли пробуєте зненацька зупинити його. Ось чому самобалансуючі мотоцикли застосовують гіроскопи, щоб триматися рівно під час зупинки. Компанія GyroGear, що відокремилась від Імперського коледжу Лондона, застосовує той же самий принцип в новій рукавичці GyroGlove, яка створена для мінімізації тремору в руках.

Засновнику компанії Файі Онгу (Faii Ong) спало на думку створити подібну річ, коли він працював в лондонській лікарні в групі людей, які доглядали за 103-річною жінкою. З самого початку медпрацівники були вражені її незрозумілою втратою ваги, поки не з’ясували, що сильний тремор в руках просто не дозволяв жінці нормально харчуватися, оскільки ложка з їжею не завжди могла дійти до рота. Він згадав гіроскопічні іграшки, які в нього були в дитинстві, згадав про те, що існують ......

Австралійські дослідники Аделаідського університету розробили метод введення в скло випромінюючих світло частинок, що дозволяє зберігати всі їх унікальні властивості. Таке гібридне скло залишається прозорим і може набувати різні форми, включаючи надтонкі оптичні волокна.

Стаття про це досягнення, що створює передумови для всіляких додатків, від 3D-дисплеїв до дистанційних датчиків випромінювання, була підготовлена в кооперації з університетами Мельбурна і Маккуорі (Сідней) та опублікована он-лайн в журналі Advanced Optical Materials.

Дослідники Гарвардського університету створили нову версію біонічного листка, який може перетворювати світло на біомасу з ефективністю, що перевищує ефективність рослин в десять разів. Стаття учених опублікована в журналі Science.

Bionic leaf 2.0 створений на основі попередньої версії листка, розробкою якого займалась та ж команда учених. Пристрій складається із сонячної панелі, зажатої між листами кобальтового каталізатора та комірки з бактеріями Ralstonia eutropha, що знаходиться в нижній частині листа. При зануренні в сосуд з водою при кімнатній температурі та нормальному тиску штучний листок імітує фотосинтез. Струм із сонячних пластин Bionic leaf 2.0 подається на каталізатори, які розщеплюють молекули води на кисень і водень. Потім водень потрапляє до комірки з ГМ-бактеріями, які відрізняються тим, що можуть з’єднувати молекули водню з отриманим із повітря вуглецем і перетворювати їх на рідке паливо.

Електропровідні матеріали вже давно є серйозним каменем спотикання для розвитку гнучкої електроніки, оскільки їх властивості помітно погіршуються після фізичної деформації. Однак новий матеріал, створений міжнародною командою дослідників, здатний повністю відновлювати себе навіть після багаторазових зламів.

Самовідтворювані матеріали – це особливий клас матеріалів, які здатні природним чином відновлювати себе після фізичної деформації, наприклад після розрізання на частини. Раніше вченим вже вдавалося створити матеріали, здатні самостійно відновити одну зі своїх функцій, але можливість комплексної регенерації критично важлива для розвитку переносної електроніки. Причина проста: якщо, наприклад, діелектричний матеріал здатний відновити після зламу свою електричну опірність, але не теплопровідність, це може привести до пошкодження електрообладнання внаслідок перегрівання пристрою на його основі.