Досвід країн Європейської Співдружності у переведенні енергетики із затратної вуглецевої на рейки відновлюваних джерел та енергоощадливості свідчить, що „зелена енергія” – це не іграшка, а потужна течія у енергозабезпеченні промислово-розвинутих країн, яка вже досягає самоокупності, і є конкурентом вугільним, нафтогазовим і атомним електростанціям.

Наприклад, Федеративна Республіка Німеччина, що віднедавна взяла чіткий курс на форсований розвиток відновлюваних джерел енергії, у 2014 році досягла частки «зеленої енергетики» в електроенергетичному балансі в більш як 25% від загального споживання. А в Баварії ця частка досягла 39%. Основними її компонентами є гідроенергія (14%), сонячна енергія (10%), енергія біомаси (9%), вітряна енергетика (1,5%).

В Україні протягом останніх років відбулися істотні зрушення у розвитку сонячної енергетики. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак у Торонто, де триває канадсько-український бізнес-форум, який стане першим кроком до реалізації п‘ятирічного проекту двох країн із підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS).

Він нагадав, що відповідно до зобов’язань України перед ЄС вже до 2020-го року частка поновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у вітчизняному енергобалансі повинна досягти 11%

Водночас становлення вітчизняного ринку сонячної енергетики безпосередньо пов'язане з ухваленням «зеленого тарифу» для поновлюваних джерел електроенергії.

16 червня п.р. Міністерством освіти і науки України разом з Українським інститутом науково-технічної і економічної інформації проведено другий навчальний семінар із циклу семінарів для фахівців підрозділів вищих навчальних закладів України з питань інтелектуальної власності, трансферу технологій та інноваційної діяльності - «Практика управління інтелектуальною власністю у ВНЗ».

Провідні фахівці у сфері комерціалізації інтелектуальної власності висвітлили питання:

Американські науковці розробили нову методику пересаджування донорських нейронних стовбурових клітин у мозок. Відкриття дасть фахівцям можливість замінювати мозкові клітини, що допоможе при процедурах відновлення пам'яті. Дослідники імплантували нейронні стовбурові клітини в гіпокамп (частина головного мозку, що відповідає за створення нових спогадів і об'єднання їх з емоціями), запустивши процес регенерації пошкоджених тканин.

"Ми вибрали гіпокамп, оскільки він грає важливу роль в процесі навчання, формування пам'яті та настрою, - говорить Ашок К. Шетті, професор медичного коледжу при Техаському науковому центрі здоров'я A&M. - Ми зацікавлені в розумінні старіння мозку, а саме гіпокампу, який, схоже, особливо уразливий для вікових змін".