Фізики з Лейдена (Німеччина) підтвердили, що крім генетичного коду механіка молекули ДНК зберігає інформацію про організм. Результати дослідження опубліковані в журналі PLoS One.

З 1953 року, коли була відкрита структура ДНК учені знають, що особливості наших організмів зашифровані в ДНК у подвійній спіралі, яка складається з нуклеотидів. Якщо у людини карі очі, значить, в її ДНК є фрагмент, який кодує білки, які роблять очі карими. Але як пояснити той факт, що в кожній клітині тіла міститься одна й та ж молекула ДНК, і в той же час кожен орган складається із дуже різних клітин?

Ісландський проект CarbFix підтвердив ефективність утилізації парникового вуглекислого газу шляхом закачування в вулканічні породи для мінералізації. Міжнародна група експертів опублікувала результати експериментів в журналі Science.

Проект CarbFix був запущений в 2012 році. Комплекс з утилізації вуглекислого газу, що виділяється розташованою неподалік геотермальною електростанцією в Хедлісхейді, знаходиться приблизно в 25 кілометрах від Рейк'явіка. Газ, розчинений у воді, закачували в колодязь двокілометрової глибини, ще вісім менш глибоких колодязів служать для моніторингу. Поглинають вуглекислоту шари базальту і гіалокластитів, розташовані на глибині від 400 до 800 метрів і покриті шаром низькопроникаючих гіалокластитів.

Американська аерокосмічна компанія Masten Space Systems показала роботу двох нових багаторазових посадочних модулів - Xaero-B і Xodiac. Прототипи здатні відірватися від землі та зависнути над платформою, зберігаючи свою позицію, а також здійснити м'яке приземлення.

Нові модулі являють собою ракети вертикального зльоту та посадки, здатні здійснювати польоти в максимально короткі терміни. Під час проведення випробувань апарати за одну годину зробили п'ять злетів і приземлень.

Xaero-B названий на честь свого попередника, корабля Xaero, знищеного в 2013 році. Новий апарат приблизно на один метр вищий за попередню модель, висота його становить близько 4,5 метрів.

У Міністерстві освіти і науки відбулося розширене засідання робочої групи з питань формування складу Ідентифікаційного комітету з питань науки (Комітету) за участю Міністра Лілії Гриневич. Відбір кандидатів до складу Комітету відбуватиметься на конкурсній основі спеціальною конкурсною комісією із 25 вчених, які посідають найвищі місця за індексом Гірша у базі даних Scopus.

Для забезпечення прозорості процесу формування складу Ідентифікаційного комітету з питань науки на сайті МОН з кінця березня у вільному доступі розміщено список потенційних кандидатів – вітчизняних та іноземних вчених, загалом 63 кандидати. «Рішення приймає спеціальна конкурсна комісія, але такий крок покращить якість самого процесу», - пояснила Лілія Гриневич.