У Міністерстві освіти і науки відбулося розширене засідання робочої групи з питань формування складу Ідентифікаційного комітету з питань науки (Комітету) за участю Міністра Лілії Гриневич.
Відбір кандидатів до складу Комітету відбуватиметься на конкурсній основі спеціальною конкурсною комісією із 25 вчених, які посідають найвищі місця за індексом Гірша у базі даних Scopus.
Для забезпечення прозорості процесу формування складу Ідентифікаційного комітету з питань науки на сайті МОН з кінця березня у вільному доступі розміщено список потенційних кандидатів – вітчизняних та іноземних вчених, загалом 63 кандидати. «Рішення приймає спеціальна конкурсна комісія, але такий крок покращить якість самого процесу», - пояснила Лілія Гриневич.
Пропозиції щодо кандидатів у члени комітету протягом двох місяців надавали українські та іноземні наукові установи, наукові організації, громадські наукові організації, наукові фонди, а також міжнародні та національні ради з питань науки. Участь у конкурсі змогли взяти особи, які є докторами наук (для іноземних вчених – докторами філософії) та мають досвід керівництва міжнародними проектами у сфері науки. При цьому не допускалося само висування кандидатів.
«Обираючи кандидатів, дуже важливо розглянути не тільки індекс Гірша, але й врахувати попередній професійний досвід людини, що буде корисним у роботі комітету. Також необхідно взяти до уваги готовність цієї людини в найближчі 7 років витрачати значну частину свого часу на роботу у Ідентифікаційному комітеті з питань науки на громадських засадах», - зазначив Максим Стріха.
13 червня представники спеціальної конкурсної комісії формування складу Ідентифікаційного комітету з питань науки повинні вирішити технічні питання: обрати головуючого, секретаря, вирішити, ким буде підписуватися протокол засідання, який механізм голосування може бути застосований.
Саме Ідентифікаційного комітету з питань науки визначатиме, хто з провідних науковців увійде до Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, створення якої передбачено Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
«Науковий комітет Національної ради має представляти всю українську науку, всю її палітру, у в тому числі гуманітарні напрямки. Для нас це дуже важливо в умовах гібридної війни», - наголосила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Довідково: 16 січня 2016 року набрав чинності Закон України від «Про наукову і науково-технічну діяльність». Однією з найважливіших норм закону є створення при Кабінеті Міністрів України постійно діючого консультативно-дорадчого органу – Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Основною метою діяльності ради є забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Ця Національна рада України з питань розвитку науки і технологій складатиметься з Наукового та Адміністративного комітетів, до складу яких увійдуть 24 провідних науковця, які представлятимуть усю світову наукову спільноту, та 24 представника центральних органів виконавчої влади (не нижче заступників керівників), Національної академії наук України та національних галузевих академій наук (не нижче віце-президентів), обласних (міських) державних адміністрацій регіонів, на території яких зосереджено значний науковий потенціал (не нижче заступників голів державних адміністрацій), державних органів, що відповідають за наукову сферу, великих наукоємних підприємств, наукових установ, університетів, академій, інститутів та інноваційних структур.
Члени Наукового комітету обираються Ідентифікаційним комітетом з питань науки. У свою чергу, персональний склад Комітету формується на конкурсній основі з дев’яти вітчизняних та іноземних вчених, які мають вагомі наукові здобутки, бездоганну наукову репутацію та довіру в науковому середовищі.
Відеозапис засідання можна переглянути на сайті Освітнього порталу «Педагогічна преса».
За матеріалами МОН України
user_kiev_3
Олена
Светлана