Лідери США, Канади та Мексики домовилися за 10 років довести відсоток «чистої» електроенергії в енергетичній системі материка до 50% від загальної кількості.

Про це йдеться у фінальному комюніке за результатами саміту лідерів країн Північної Америки, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми оголошуємо про історичну для Північної Америки мету: досягти до 2025 року виробництва 50% енергії «чистими» методами. Цього вдасться досягти завдяки розвитку чистої енергетики, підвищенню енергетичної ефективності та інноваційності», - зазначається у документі.

У Міністерстві освіти і науки України відбулася робоча нарада з головами експертних рад з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОН України.

Експерти розглянули питання недоброчесності під час написання та захисту дисертаційних досліджень, зокрема текстові запозичення (плагіат), а також наявність «псевдонаукових досліджень».

За підсумками наради домовлено розглянути питання, щодо створення національного науково-експертного центру «Антиплагіат». Восени провести Всеукраїнську теоретико-практичну конференцію з питань наукової творчості та питань захисту дисертацій в різних галузях наук.

В заздалегідь відомих умовах, наприклад, на виробничому конвеєрі, роботи здатні рухатися набагато швидше людей, але там, де кожен рух вимагає зондування навколишнього простору та вибору траєкторії в обхід перешкод, машини суттєво уступають людині, яка робить це практично інтуїтивно.

Зменшити розрив повинен новий процесор, створений інженерами Університету Дюка в Північній Кароліні. Він дозволяє роботам виконувати планування рухів в 10 тис. разів скоріше, ніж традиційними програмними методами, і витрачає на це менше енергії.

Запропонована технологія розділяє простір, крізь який буде переміщуватися маніпулятор робота, на невеликі елементарні об’єми, вокселі. Вони скануються масивом камер, що реєструють наявність стаціонарних або рухомих об’єктів. Ця інформація передається в спеціалізований процесор, який має безліч однотипних логічних схем, кожна з яких представляє один воксель і опитує його статус: зайнятий він чи ні.

В Університеті Гуелфа (Канада) вченим вдалось підвищити врожайність арабідопсису на 400% і, принаймні, вдвічі збільшити вихід біомаси.

Завдяки типово лабораторній рослині, яка схожа на культурну і використовується для випробувань різних теорій, науковці відкрити фермент, який у майбутньому значно прискорить ріст культур для виробництва біопалива, передає Агроінвестор.

Канадські вчені сподіваються, що на полях буде досягнута десята частина від лабораторного ефекту. «Врожайність біоенергетичних культур може збільшитись на 40-50%, - вважають в Університеті Гуелфа. – При цьому в результаті селекції врожайність культур для отримання біопалива зазвичай збільшується лише на 1-2%».