Уряд вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів від 9 серпня 2001 року №961 та від 6 серпня 2003 року № 1219. Відповідне рішення було прийняте на засіданні 9 жовтня 2013 року.

Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко пояснив, що прийняті зміни розроблені Держінформнауки на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 23 січня 2013 року щодо активізації діяльності консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, утворених Кабінетом Міністрів, діяльність яких варто продовжити.

Рішенням Уряду, зокрема, уточнено назви посад у складі Комісії. Головою Комісії призначено Першого віце-прем’єр-міністра України Сергія Арбузова.

9 жовтня 2013 року на засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2006 р. № 1404» щодо забезпечення можливості здійснення Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського (НБУВ) попередньої оплати доступу до електронних баз даних зарубіжної наукової інформації.

Необхідність внесення до пункту 1 постанови КМУ від 9 жовтня 2006 р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» доповнення, яке стосується надання дозволу на попередню оплату (на наступний рік) доступу до електронних баз даних зарубіжної наукової інформації, пов’язана з суспільною важливістю створення належних умов для забезпечення використання цих баз даних вітчизняними науковими установами.

Йдеться, насамперед, про забезпечення доступу до провідних світових баз наукової та науково-технічної інформації, таких як «SCOPUS», «Science Direct» (видавництво Elsevier); «Academic Search Complete» (видавництво EBSCO); «INSPEC» (видавництво Institution of Engineering and Technology), що містять поточні й ретроспективні зібрання електронних версій близько 15 тисяч наукових журналів понад 5 тисяч видавництв різних країн, анотовану бібліографію та пошуковий інструментарій до них. Вони зосереджують основний масив світової інформації, який має виключне значення для здійснення ефективних фундаментальних і прикладних досліджень вітчизняних наукових установ, інтеграції України до світового наукового і технологічного простору, підтримки інноваційного розвитку вітчизняної економіки.

Зазначимо, що переважна частина закупівель доступу до провідних світових електронних баз наукової та науково-технічної інформації, починаючи з 2005 року, здійснювалася в Україні Національною академією наук України через Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського на засадах державних закупівель через механізм відкритих конкурсних торгів, що передбачає можливість закупівлі лише на поточний рік.

Проте нині, політика зарубіжних партнерів стала вкрай жорсткою. Провідні світові фірми-інтегратори баз даних наукової й науково-технічної інформації (такі як міжнародна інформаційна корпорація «EBSCO» та інші) відмовляються брати участь в оголошуваних НБУВ відкритих торгах, категорично наполягаючи на повній попередній оплаті інформаційних продуктів на наступний рік. Зазначене мотивується тим, що усі видавці наукових журналів потребують 100% попередньої оплати від передплатних агентств до початку обробки замовлень і відкриття покупцеві он-лайн доступу до електронних продуктів; передоплата є загальноприйнятою світовою практикою у справі розповсюдження наукової інформації.

Проведені попередні консультації стосовно можливості збереження існуючого нині порядку закупівель показали, що цінові пропозиції та умови, на яких вони могли б здійснюватися є вкрай завищеними і неприйнятними для української сторони. Внаслідок цього закупівлі на 2012 рік не здійснювалися.

З огляду на викладене, забезпечення можливості попередньої оплати доступу до зазначених баз даних наукової інформації шляхом внесення відповідного доповнення до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2006 р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» набуває особливої актуальності. Інформаційними базами, про які йдеться, щороку користується в Україні багато тисяч дослідників, – щороку ними копіювалося кількасот тисяч наукових статей з провідних зарубіжних видань.

Прийняття акта забезпечить доступ вітчизняних вчених і спеціалістів через Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського, бібліотеки інших наукових установ до інформаційних продуктів (електронних версій наукових журналів, реферативної, бібліографічної та іншої супровідної інформації), зібраних у тематичні колекції провідними світовими інформаційними корпораціями та безпосередніми видавцями.

Суть внесених змін полягає у доповненні визначеного цією постановою Кабінету Міністрів України вичерпного переліку послуг, попередня оплата яких може здійснюватися на термін 12 місяців, спеціальним дозволом щодо передоплати на кожний наступний рік доступу до зарубіжних електронних баз наукової і науково-технічної інформації.

Прийнята Урядом постанова дозволить суттєво розширити можливості забезпечення наукових установ, вищих навчальних закладів доступом до провідних баз світової наукової та науково-технічної інформації. Буде досягнуто фактичного здешевлення доступної інформації. Одним з важливих аспектів цього стане забезпечення доступу спеціалістів до повного формату баз даних упродовж всього періоду.

У поточному році Україна ще на одну сходинку піднялася у розвитку інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ). Так, згідно зі звітом «Вимірювання інформаційного суспільства» Міжнародного Союзу Електрозв'язку (МСЕ) ООН, Україна займає 68 місце в світі з розвитку ІКТ. Усього рейтинг охоплює 157 країн. Лідирує вже третій рік поспіль Корея, на 2-у місці Швеція, Ісландія на 3-у. США перебуває на 17-у місці індексу ІКТ, Польща - на 37-у місці. Росія в рейтингу на 40-у місці.

«У поточному році наша держава на позицію поліпшило свій показник: у 2012 році Україна була на 69 місці. Звичайно ж, наша мета - вийти в лідери за всіма критеріями, і зараз для цього проводиться величезна робота, - сказав Голова Держінформнауки Володимир Семиноженко. - Головне, що Уряд, Парламент і експерти демонструють повне розуміння необхідності законодавчих змін з метою створення сприятливих умов для розвитку національного ІТ-сектору».

Він додав, що розвиток інформаційного суспільства та інформаційно-комунікаційних технологій віднесено до стратегічних напрямків, визначених Президентом України.

За словами Голови Держінформнауки, за останній час Кабінет Міністрів прийняв ряд дуже важливих рішень, що стосуються розвитку ІКТ. Мова йде і про спрощення ведення бізнесу, зокрема оподаткування, та підготовку фахівців для ІТ-галузі. Особливу увагу Уряд приділив поліпшенню якості і кількості підготовки ІТ-фахівців, які випускаються вітчизняними навчальними закладами. Зокрема, Кабінет Міністрів у два рази збільшив обсяг держзамовлення на підготовку студентів для високотехнологічних галузей економіки.

Володимир Семиноженко підкреслив, що індекс ІКТ залежить від трьох груп показників. Перша група - доступ до інформаційно-комунікаційних технологій (кількість фіксованих телефонів на 100 сімей, мобільні телефони на 100 жителів, ємність зовнішніх каналів на 1 користувача Інтернету, кількість комп'ютерів на 100 чоловік, кількість Інтернет-користувачів на 100 осіб). Друга - використання ІКТ (кількість індивідуальних комп'ютерів, фіксований широкосмуговий доступ на 100 жителів, мобільний широкосмуговий доступ на 100 жителів), а третя - навички використання ІКТ.

За результатами 1 півріччя в Україні абонентами Інтернет є 5,7 млн. осіб, з них 3,8 млн. це абоненти широкосмугового доступу.

У теж час в Україні існує проблема мобільного широкосмугового доступу на базі впровадження технологій мобільного зв'язку третього і четвертого поколінь.

Ця проблема належить до стримуючих чинників впровадження технологій електронного уряду в Стратегії розвитку інформаційного суспільства, яка була затверджена в травні 2013 року Кабінетом Міністрів України.

У даний час в більшості країн світу, в тому числі і в країнах Європейського Союзу, СНД, а також країнах Азії і Африки повсюдно впроваджується третє покоління зв'язку (3G) в діапазоні 2100 МГц і на законодавчому рівні затверджена технологічна нейтральність для діапазонів 900/1800 МГц, що дозволило забезпечити надання послуг доступу за технологією 3G або 4G (LTE).

Тому зусилля Уряду направлені також на вирішення цієї проблеми. Для чого планується проведення науково-технічних досліджень електромагнітної сумісності користувачів в смузі частот, яка виділена для технологій мобільного зв'язку третього і четвертого поколінь, внесення змін до Плану використання радіочастотного ресурсу, що забезпечить розвитку країни на основі добросовісної конкуренції. Також триває підготовка до адаптації законодавства України до Європейського законодавства в частині Директиви 2002/21/ЕС про спільні правові рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг.

10 жовтня 2013 року під головуванням Першого заступника Міністра освіти і науки Євгена Суліми відбулася нарада з питань розвитку українсько-китайського співробітництва в галузі освіти і науки.

У нараді взяли участь ректори та проректори вищих навчальних закладів, які мають угоди з китайськими університетами, зокрема, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, Національного авіаційного університету, Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова та ін.

Під час наради обговорено домовленості, які були досягнуті під час засідання українсько-китайської комісії, яка відбулася у Китайській Народні Республіці у 2012 році.

Євген Суліма зазначив, що у напрямі співробітництва з КНР в галузі освіти і науки Україна проводить велику роботу, цьому питанню приділяється значна увага, адже Китай для України – стратегічний партнер.

У свою чергу, представники вищих навчальних закладів поінформували про хід реалізації підписаних угод між українськими та китайськими університетами.

Окрім того, на засіданні обговорено питання інтенсифікації роботи стосовно запровадження подвійних дипломів; обміну студентами та участі українських вищих навчальних закладів у виставці в КНР, яка відбудеться у листопаді; створення китайськомовної версії сайтів вищих навчальних закладів, умов для вивчення української мови для іноземних громадян (школи при ВНЗ), робочої групи з опрацювання питань щодо прийому на навчання до ВНЗ іноземних громадян та ін.