20 травня 2016 року у Міністерстві освіти і науки України відбулось урочисте засідання до Дня науки за участю Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, а також Віце-прем’єр-міністра Вячеслава Кириленка, заступника міністра Максима Стріхи, першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Олександра Співаковського. На заході також були присутні старший віце-президент компанії «Ельзевір» з урядових питань Мішель Колман, керівництво Національної та галузевих академій наук України, представники дипломатичного корпусу, міжнародних організацій та корпорацій, керівники вищих навчальних закладів, наукових установ, провідні науковці.

Лілія Гриневич привітала присутніх з Днем науки, який відзначається 21 травня. Міністр зазначила, що наука є тою рушійною силою, яка здатна забезпечити економічний розвиток країни. Одними з пріоритетних завдань є надання науці належного місця, відновлення державної уваги до розвитку власних технологій, розвитку конкурсного фінансування наукових проектів, створення національного фонду досліджень України.

Електропровідні матеріали вже давно є серйозним каменем спотикання для розвитку гнучкої електроніки, оскільки їх властивості помітно погіршуються після фізичної деформації. Однак новий матеріал, створений міжнародною командою дослідників, здатний повністю відновлювати себе навіть після багаторазових зламів.

Самовідтворювані матеріали – це особливий клас матеріалів, які здатні природним чином відновлювати себе після фізичної деформації, наприклад після розрізання на частини. Раніше вченим вже вдавалося створити матеріали, здатні самостійно відновити одну зі своїх функцій, але можливість комплексної регенерації критично важлива для розвитку переносної електроніки. Причина проста: якщо, наприклад, діелектричний матеріал здатний відновити після зламу свою електричну опірність, але не теплопровідність, це може привести до пошкодження електрообладнання внаслідок перегрівання пристрою на його основі.

Вчені з Техаського університету (University of Texas) розробили новий спосіб генерації випадкових чисел, який допоможе істотно поліпшити технології шифрування даних і підвищити передбачувану силу наукових моделей.

Авторами методу стали професор комп’ютерних наук Давид Цукерман (David Zuckerman) та аспірант Ешон Чаттопадхай (Eshan Chattopadhyay). Новий алгоритм дозволяє генерувати істинно випадкові числа з двох послідовностей випадкових чисел нижчого порядку – наприклад, з даних температури повітря і біржових цін за певний термін. Використовуючи дві послідовності особливим чином, можна отримувати числа, які практично неможливо передбачити – з математичної точки зору вони є істинно випадковими.

20 травня закінчується голосування в конкурсі НАСА, до фіналу якого пройшла команда українських винахідників з проектом літака-"стрибунця" для дослідження полярних шапок Марса.

Якщо українці переможуть, це ще не означатиме, що Аерокосмічна агенція обов'язково втілить у життя їхній проект.

Попри це, співавтори розробки розповіли ВВС Україна, що налаштовані довести свій задум до кінця незалежно від результатів конкурсу.