В Україні правильно збирається і переробляється лише 10% автомобільних шин. За різними оцінками, в країні щорічний приріст шин, що підлягають утилізації, становить від 300 до 400 тис. тонн, пише Термінал. 

Як зазначає директор ТОВ «Перспективні переробні системи» Роман Гордеєв, близько 20% покришок використовується не за призначенням, а решта потрапляє на санкціоновані і стихійні звалища, або й просто у лісопосадки. «Деякі великі виробництва спалюють у потужних печах відходи гуми круглий рік, забруднюючи навколишнє середовище і порушуючи чинне законодавство, - наголошує фахівець. - В той же час з шин, окремі види яких можуть бути включені у групу відходів ІІІ класу небезпеки, роблять колодязі, підпірні стінки, огорожу для стадіонів, велотреків та картинг-дромів».

Китайські і британські вчені відкрили новий агрегатний стан водню. Про це повідомляє інтернет-ресурс Iflscience. Виявилося, що одну з найпоширеніших у світі хімічних речовин можна перетворити на метал. В основі отримання металевого водню була застосована методика стиснення за допомогою тиску.

Після досить затяжного часу різноманітних невдач вчені змогли стиснути водень до тиску в 3,2млн. атмосфер при кімнатній температурі.

Створення керованих штучних гравітаційних полів може здатися ідеєю з наукової фантастики, проте деякі вчені вже працюють над здійсненням концепції. Як повідомляє газета Daily Mail, Андре Фюзфа з Університету Намюра в Бельгії запропонував метод, який дозволить людям управляти гравітацією.

У своїй статті Фюзфа, з підтримкою математичних доказів, запропонував пристрій, за допомогою якого створюється гравітаційне поле. За словами вченого, для дослідження, а надалі і управління гравітацією, потрібні електромагнітні поля, які можна згенерувати за допомогою надпровідників. Суміщені разом котушки можуть генерувати штучне гравітаційне поле, яке можна буде зареєструвати за допомогою чутливих інтерферометрів.

Група вчених з університету Нового Південного Уельсу (University of New South Wales, UNSW), Австралія, придумали новий метод, що дозволяє «розібратися» з біоплівками, що формуються з хвороботворних мікроорганізмів у разі хронічних бактеріальних інфекцій.

Коли хвороботворні бактерії присутні в організмі в невеликих кількостях, на них досить легко можна впливати антибіотиками та іншими лікарськими препаратами. Але якщо час було згаяно, то бактерії можуть об’єднатися і сформувати біоплівки, тонкі шари яких покривають поверхню внутрішніх органів. І боротьба з такими колоніями бактерій, здатними виживати в найважчих умовах, є набагато більш важкою справою.