23 квітня 2015 року відбулося розширене спільне засідання Координаційної ради з організації спільних робіт ДП «КБ «Південне» та наукових установ Національної академії наук України.

У засіданні взяли участь Перший віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Наумовець, Перший віце-президент НАН України академік НАН України В.П. Горбулін, Генеральний конструктор – Генеральний директор ДП «КБ «Південне» академік НАН України О.В. Дегтярев, головний учений секретар НАН України академік НАН України В.Л. Богданов, члени Президії НАН України, представники академічних установ та ДП «КБ «Південне».

До 2018 року Україна матиме у космосі своє повноцінне супутникове угрупування. Дуже сміливе завдання. Щоб реалізувати його, окрім щорічних 500-700 млн. грн. додаткового фінансування, необхідно швидко й ефективно реформувати галузь. Головна мета - відповідати сучасним вимогам і нинішній ситуації в країні, не розпорошуватися на багатьох напрямах, як це було раніше. Сьогодні на перший план виходить забезпечення української армії, в умовах бойових дій на сході країни, якісною картинкою з космосу.

Про пріоритети України у космічній сфері, а також перспективи співпраці з європейськими та світовими партнерами, в у мовах втрати коопераційних зв'язків з Росією, в інтерв'ю власному кореспондентові Укрінформу під час візиту до Польщі розповів голова Державного космічного агентства України (ДКАУ) Олег Уруський.

Про основні напрями та вагомі результати своїх досліджень науковці Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України розповіли передачі «Наука: пошуки і знахідки» телеканалу УТР.

За останнє століття в біології сталося чимало значних відкриттів, які багато в чому змінили уявлення про живу природу. Зокрема, було розшифровано геном людини, клоновано вівцю, створено численні трансгенні організми. Проте, водночас, виникли й проблеми етичного характеру – щодо припустимості наукового втручання у природні процеси на клітинному рівні. Про результати генетичних досліджень та перешкоди, з якими вони стикаються в Україні, науковці Інституту клітинної біології та генетичної інженерії (ІКБГІ) НАН України розповіли передачі «Наука: пошуки і знахідки» телеканалу УТР.

Молодий учений із Львівського національного університету імені Івана Франка Ярослав Шпотюк цього року став першим представником Університету, який паралельно навчався в аспірантурі ЛНУ та Університету Ренн 1 (Французька Республіка) і нещодавно отримав дипломи про здобуття вченого звання кандидата фізико-математичних наук ЛНУ ім. Івана Франка та доктора філософії Університету Ренн 1.

Науковець був учасником дослідного проекту «Розроблення оптичних сенсорів для ранньої діагностики патологій» («Development of optical sensors for early stage diagnosis of pathologies») у межах програми «Люди» (фонд Марії Кюрі) Сьомої рамкової програми Європейського союзу FP7–PEOPLE–2010–ITN – «Скло та керамічні композити для високотехнологічних застосувань» (шифр проекту «GlaCERCo»).