Науковці Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України розробили інноваційний вуглецевий гемосорбент для очищення крові поза організмом.

Вуглецеві гемосорбенти для очищення крові поза організмом застосовуються у клінічній практиці як ефективний засіб детоксикації при отруєннях та низці тяжких захворювань. Вони повинні відповідати комплексу встановлених медико-технічних вимог, а саме: бути біосумісними з кров’ю, мати високу механічну міцність і виражену сорбційну здатність щодо широкого спектру шкідливих та токсичних речовин, що накопичуються у крові пацієнтів. Задовольнити ці вимоги можуть лише матеріали із заданою хімією поверхні, розвиненою поруватістю у досить широкому діапазоні розмірів пор і значними показниками величин питомої поверхні внутрішніх пор.

4 лютого 2015 року Департаментом охорони здоров’я міста Києва було організовано й проведено День фахівця (в галузі хірургії).

У заході взяв участь заступник директора Інституту математики НАН України, доктор технічних наук, професор Б.Б. Нестеренко. У своєму виступі він розповів про основні етапи майже сорокарічного співробітництва між українськими математиками й хірургами, яке знайшло відображення у численних спільних друкованих працях. Зокрема, у процесі створення теорії асинхронних паралельних обчислень, що розроблена в Інституті математики НАН України, ефективно використано штучні нейронні мережі.

Про свої розробки для промисловості, житлово-комунального господарства та армії розповіли науковці Інституту технічної теплофізики НАН Українию.

Однією з першочергових проблем для сучасної економіки загалом (як в Україні, так і у світі) й енергетичної сфери зокрема є економія енергії. Запропонувати рішення може теплофізика – наукова галузь, яка поєднує в собі низку дисциплін, що формують теоретичні засади енергетики і теплотехнологій у промисловості, житлово-комунальному господарстві, а віднедавна – й армії. Про це співробітники Інституту технічної теплофізики (ІТТФ) НАН України розповіли в передачі «Наука: пошуки і знахідки» телеканалу УТР.

Науковці Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» розробили альтернативні, безреагентні методи очищення води.

Забруднення води є однією з найсерйозніших проблем ХХІ століття. Людство витрачає дедалі більше прісної води, запаси якої обмежені і становлять усього 3% від загальної кількості вологи на планеті. Забруднена, а отже, зіпсована, вода у природних умовах не може швидко відновлюватися. На одній з останніх нарад у Всесвітній організації охорони здоров’я особливо наголошувалося на тому, що близько 80% усіх захворювань спричинені саме неякісною питною водою. Нині для очищення води використовують різні види сорбентів – поглиначів забруднень. Однак часто сорбенти вбирають у себе настільки небезпечні речовини, що самі перетворюються на чинник небезпеки для довкілля. Тому науковці працюють над розробкою альтернативних водоочисних технологій, зокрема безреагентних методів, що ґрунтуються на застосуванні фізичного впливу на рідину і не потребують витратних матеріалів, фільтрів, сорбентів. Кілька таких винаходів належать ученим Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища (ІГНС) НАН України». Висвітленню цієї теми й було присвячено випуск передачі телеканалу БТБ «Золотий запас України. Блискавка у воді».