Японські вчені виготовили надточний атомний годинник, здатний безпомилково показувати час протягом 16 млрд. років. Похибка ходу за цей період складає всього одну секунду, повідомляє Galnet з посиланням на ТАСС.

В основі нового пристрою, розробкою якого займалася група фахівців з Токійського університету під керівництвом професора Хідетосі Каторі, лежить матриця з охолоджених атомів стронцію, укладених в оптичну решітку, що складається з лазерних променів. Температура атомів стронцію становить мінус 180 градусів за Цельсієм, а величиною виміру тимчасових інтервалів є частота світла, що поглинається частинками цього хімічного елемента. Нові технології дозволили домогтися неймовірної точності і перевершити за цим показником застосовуваний в даний час «еталонний» атомний годинник більш ніж в 1 тис разів.

Науковці Інституту гідромеханіки НАН України розробили, апробували, запатентували та впровадили у медичну практику інноваційний фоноспірографічний комп’ютерний комплекс «КоРА-03М1».

Найпростішим та найпоширенішим методом медичної діагностики функціонального стану людського організму здавна є аускультація – вислуховування звуків життєдіяльності людини (передусім роботи її серця та легенів). Проте, зважаючи на низку обмежень традиційної суб’єктивної аускультації, виникла нагальна потреба застосування новітніх технологій, що ґрунтуються на здобутках акустоелектроніки та комп’ютерної техніки. Працюючи над вирішенням цієї проблеми, науковці Інституту гідромеханіки НАН України під керівництвом директора інституту академіка НАН України В.Т. Грінченка розробили, апробували, запатентували та впровадили у медичну практику фоноспірографічний комп’ютерний чотириканальний комплекс «КоРА-03М1», що має на меті об’єктивізувати результати звукової діагностики.

Науковці Інституту мікробіології та вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України розробили сорбент нафти - препарат "Еколан-М".

Результати забруднень навколишнього природного середовища хімічними речовинами на зразок нафти та нафтопродуктів спонукають до пошуків шляхів очищення екосистем, що зазнали шкідливого впливу. З цією метою науковці Інституту мікробіології та вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України розробили полібактеріальний препарат нового покоління «Еколан-М».

Науковці Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України розробили інноваційну технологію розпізнавання та обробки зображень.

За останні 20 років відбувся величезний ривок у розвитку комп’ютерних технологій. Проте навіть найкращим винахідникам поки що не вдалося створити систему, яка б мислила самостійно. Українські дослідники, котрі за правом вважаються одними з найкращих у галузі технологій електронного мислення, продовжують працювати над створенням штучного інтелекту. Однією з таких технологій є розпізнавання зображень – розробка науковців Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем (МННЦІТС) НАН України та МОН України. Висвітленню суті та можливостей застосування технології оброблення та розуміння зображень було присвячено випуск програми телеканалу БТБ «Золотий запас України. Розпізнавання облич».