Новий композиційний матеріал на основі термопласту і вуглецевого волокна значно підвищить сейсмостійкість будівель. Як пише інтернет-ресурс Tech Xplore, новинка, представлена японською компанією Komatsu Seiren, отримала назву Cabkoma Strand Rod.

Ідеться про розробку спеціальних канатів, створених із застосуванням термопластичного полімеру та вуглецевого волокна як зміцнювального та сполучного елемента. Крім того, для створення нового композиту науковці застосували флізелін, матеріал на основі целюлози, а зовнішні шари канатів складаються з синтетичного і неорганічного волокна. Це дало можливість створити досить міцну структуру, здатну підвищити стійкість будівлі до впливу навантажень, що виникають під час землетрусу.

Команда американських інженерів розробила турбіну розміром з невеликий стіл, здатну забезпечити електрикою до 10000 будинків. Як пише видання Daily Mail, така розробка допоможе вирішити частину актуальних світових енергетичних проблем.

Замість пари, яка зазвичай використовується для обертання турбін, нова технологія працює на двоокисі вуглецю. За даними Массачусетського технологічного інституту, турбіна приводиться в рух "надкритичним двоокисом вуглецю", що зберігається під високим тиском при температурі 700°С.

За цих умов вуглекислий газ перебуває у стані між газом і рідиною, а турбіна використовує його енергію для вироблення електроенергії з неймовірною ефективністю.

Напевно, кожен стикався з УФ-лампами на касі супермаркету: за їхньою допомогою перевіряють справжність банкнот великого номіналу. Сяйливі частки складаються з органічних сполук. Але за високих температур пігменти починають розпадатися і втрачають здатність забезпечувати захист від підробок.

Як пише новинне агентство Phys.org, дослідники з Інституту нових матеріалів імені Лейбніца (Німеччина) поставили за мету вирішити цю проблему і розробили прозорі світні частки, які можуть витримувати температури до 600 градусів за Цельсієм. При попаданні під рентгенівські або УФ-промені ці пігменти світяться оранжево-червоним кольором.

Нова технологія виготовлення внутрішньоклітинних електродів дозволить реєструвати активність окремих клітин в глибині живих тканин і органів, в тому числі й в головному мозку. Опис концепції та перші результати її випробувань публікує журнал Small.

Максимальну точність та максимальну роздільну здатність при реєстрації електричної активності клітин головного мозку дають методи, основані на введенні мікро- і нанорозмірних електродів безпосередньо в окремі нейрони. Але технічні складнощі виготовлення «голок» такого діаметра не дозволяють отримати електроди довшими приблизно за 10 мкм, тому такі спостереження обмежуються лише поверхневим шаром і не здатні показати те, що відбувається в живому мозку або в зрізі на глибині хоча б в декілька десятків мікрон. Для подолання цих обмежень може бути використаний нанопристрій, представлений групою учених Технологічного університету в Тойохасі під керівництвом професора Такеші Кавано (Тakeshi Kawano).