Система регуляції жиру в клітинах підшлункової залози допоможе розробити новий підхід до лікування цукрового діабету. Про це говорять результати дослідження, проведеного австралійськими ученими.

Вчені з Університету Гарвана в Сіднеї з'ясували, що при пригніченні розщеплювання жирів усередині бета-клітин підшлункової залози виробляється велика кількість інсуліну. Експеримент на мишах показав, що інгібірування ферменту LAL в лізосомах инсулін-продукуючих клітин впродовж 8 і більше годин підвищує вироблення інсуліну. Цей механізм не цілодобовий, а стимулюється їдою (підвищенням рівня глюкози в крові), тому надмірне вироблення інсуліну бета-клітинами не відбувається.

    Наука — це цікаво!

    Вперше Всесвітній день науки в Києві проводять українські науковці з різних наукових установ міста. Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України надає майданчик і запрошує всіх бажаючих на унікальну демонстрацію наукових таємниць. Ви побачите цікаві наукові досліди, які можна робити вдома, подивитесь на клітини серця і мозку, зазирнете до таємного життя клітин і органів, дізнаєтесь про фізіологію людини та тварин.

Двом групам дослідників вперше вдалося отримати зображення комплексу білків, за допомогою яких ВІЛ проникає у клітини.

Утворений білками gp120 та gp41 комплекс забезпечує проникнення у клітини у всіх ретровірусів.

Раніше вченим не вдавалося побачити, як виглядає весь цей комплекс у цілому.

Саме форма тримера, а не лише структура окремих білків диктує те, як повинні виглядати антитіла, якими вчені прагнуть закрити всі "посадочні місця" на вірусі, щоб не допустити його проникнення у клітини.

      Інститут молекулярної біології і генетики НАН України в межах європейського проекту СOMBIOM на грант, який він виграв у 2011 році, розробить програму розвитку біомедицини в Україні. Про це в коментарі Укрінформу повідомила менеджер проекту, вчений секретар Інституту, кандидат біологічних наук Яніна Міщук.

      Наукова молодь – це стратегічний ресурс розвитку України, бо саме молодь здатна до самовдосконалення та саморозвитку. Тому з точки зору довгострокової перспективи розвитку країни абсолютно логічно робити ставку саме на молодих людей, особливо на тих, хто пов’язав своє життя із наукою. На цьому наголосив Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко під час IV засідання Ради молодих вчених при Держінформнауки України.