4 лютого 2015 року Департаментом охорони здоров’я міста Києва було організовано й проведено День фахівця (в галузі хірургії).

У заході взяв участь заступник директора Інституту математики НАН України, доктор технічних наук, професор Б.Б. Нестеренко. У своєму виступі він розповів про основні етапи майже сорокарічного співробітництва між українськими математиками й хірургами, яке знайшло відображення у численних спільних друкованих працях. Зокрема, у процесі створення теорії асинхронних паралельних обчислень, що розроблена в Інституті математики НАН України, ефективно використано штучні нейронні мережі.

Науковці Інституту мікробіології та вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України розробили сорбент нафти - препарат "Еколан-М".

Результати забруднень навколишнього природного середовища хімічними речовинами на зразок нафти та нафтопродуктів спонукають до пошуків шляхів очищення екосистем, що зазнали шкідливого впливу. З цією метою науковці Інституту мікробіології та вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України розробили полібактеріальний препарат нового покоління «Еколан-М».

Науковці Інституту гідромеханіки НАН України розробили, апробували, запатентували та впровадили у медичну практику інноваційний фоноспірографічний комп’ютерний комплекс «КоРА-03М1».

Найпростішим та найпоширенішим методом медичної діагностики функціонального стану людського організму здавна є аускультація – вислуховування звуків життєдіяльності людини (передусім роботи її серця та легенів). Проте, зважаючи на низку обмежень традиційної суб’єктивної аускультації, виникла нагальна потреба застосування новітніх технологій, що ґрунтуються на здобутках акустоелектроніки та комп’ютерної техніки. Працюючи над вирішенням цієї проблеми, науковці Інституту гідромеханіки НАН України під керівництвом директора інституту академіка НАН України В.Т. Грінченка розробили, апробували, запатентували та впровадили у медичну практику фоноспірографічний комп’ютерний чотириканальний комплекс «КоРА-03М1», що має на меті об’єктивізувати результати звукової діагностики.

Науковці Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України розробили інноваційну технологію розпізнавання та обробки зображень.

За останні 20 років відбувся величезний ривок у розвитку комп’ютерних технологій. Проте навіть найкращим винахідникам поки що не вдалося створити систему, яка б мислила самостійно. Українські дослідники, котрі за правом вважаються одними з найкращих у галузі технологій електронного мислення, продовжують працювати над створенням штучного інтелекту. Однією з таких технологій є розпізнавання зображень – розробка науковців Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем (МННЦІТС) НАН України та МОН України. Висвітленню суті та можливостей застосування технології оброблення та розуміння зображень було присвячено випуск програми телеканалу БТБ «Золотий запас України. Розпізнавання облич».

11 лютого 2015 року о 15.40 за київським часом з космодрому Куру у Французькій Гвіані здійснено успішний пуск ракети-носія «Вега» легкого класу з експериментальним багаторазовим космічним кораблем. Проект, що отримав назву IXV (Intermediate eXperimental Vehicle - Експериментальний корабель проміжного класу), створений Європейським космічним агентством для відпрацювання технологій, які будуть використані при створенні нових космічних апаратів багаторазового використання.

Ракета-носій «Вега» розроблена Європейським космічним агентством (ESA) спільно з Італійським космічним агентством (ASI).