Біоінженери з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго розробили електричний графеновий чіп, здатний виявляти мутації в ДНК. В першу чергу технологія призначена для застосування в медичній сфері для скринінгу онкологічних захворювань, а також виявлення вірусних і мікробних послідовностей. Технологія може в режимі реального часу виявити специфічну мутацію ДНК і передати інформацію бездротовою мережею на мобільний пристрій, такий як смартфон або ноутбук.

Чіп складається з ДНК-зонда всередині графенового польового транзистора. ДНК-зонд являє собою фрагмент двохланцюгової ДНК. Чіп спеціально розроблений та виготовлений для захоплення молекули ДНК (або РНК) з однією нуклеотидною мутацією - кожен раз, коли ці фрагменти ДНК (або РНК), зв'язуються з зондом, виробляється електричний сигнал.

22 червня 2016 року Національний контактний пункт «Здоров’я, демографічні зміни та добробут» у межах програми ЄС «Горизонт-2020» проводить інформаційний день «Горизонт-2020: участь у підготовці проектної заявки, її зміст і особливості».

Учасники заходу матимуть можливість ознайомитися з інформацією про нові конкурси з медичної тематики за такими програмами: «Здоров’я», «Нанотехнології» та «Харчова безпека».

До участі запрошуються фахівці з медико-біологічних спеціальностей (не більше двох представників від однієї наукової установи).

Фізики з Лейдена (Німеччина) підтвердили, що крім генетичного коду механіка молекули ДНК зберігає інформацію про організм. Результати дослідження опубліковані в журналі PLoS One.

З 1953 року, коли була відкрита структура ДНК учені знають, що особливості наших організмів зашифровані в ДНК у подвійній спіралі, яка складається з нуклеотидів. Якщо у людини карі очі, значить, в її ДНК є фрагмент, який кодує білки, які роблять очі карими. Але як пояснити той факт, що в кожній клітині тіла міститься одна й та ж молекула ДНК, і в той же час кожен орган складається із дуже різних клітин?

Американська аерокосмічна компанія Masten Space Systems показала роботу двох нових багаторазових посадочних модулів - Xaero-B і Xodiac. Прототипи здатні відірватися від землі та зависнути над платформою, зберігаючи свою позицію, а також здійснити м'яке приземлення.

Нові модулі являють собою ракети вертикального зльоту та посадки, здатні здійснювати польоти в максимально короткі терміни. Під час проведення випробувань апарати за одну годину зробили п'ять злетів і приземлень.

Xaero-B названий на честь свого попередника, корабля Xaero, знищеного в 2013 році. Новий апарат приблизно на один метр вищий за попередню модель, висота його становить близько 4,5 метрів.

Учені, поки що в лабораторних умовах та використовуючи піддослідних мишей, навчились відновлювати пошкоджену цирозом печінку, стимулюючи здорові клітини до регенерації органа за допомогою неінфекційного аденоасоційованого віруса.

Як пише United Press International, експериментальна методика відновлення пошкодженої печінки була розроблена спеціалістами Каліфорнійського університету. Печінка людини може відновлюватися, але для цього потрібно як мінімум 20% здорової тканини. Часто єдиним способом порятунку є трансплантація тканин органа, але ж донорів не вистачає. За словами професора хірургії Хольгера Вілленбрінга з Каліфорнійського університету, найближчі 10 років жирова дистрофія печінки – наслідок ожиріння – стане основною причиною розвитку цирозу.