Про здобутки українських дослідників у галузі рослинних біотехнологій науковий співробітник Інституту фізіології рослин та генетики НАН України кандидат біологічних наук А. В. Бавол розповів передачі «Всесвіт» радіостанції «Голос Києва».
Упродовж останнього десятиліття світовий розвиток науки демонструє стійку тенденцію до поширення застосування біотехнологій – потужного інноваційного інструменту, в якому використовуються молекулярно-біологічні й насамперед молекулярно-генетичні процеси. Вчені стверджують навіть про так звану «біотехнологічну революцію», яка вже в середньостроковій перспективі визначатиме майбутнє людства практично в усіх сферах життя. Дедалі більше застосування методи біотехнології знаходять у сільському господарстві. Про здобутки українських дослідників у цій галузі розповів передачі «Всесвіт» радіостанції «Голос Києва» науковий співробітник Інституту фізіології рослин та генетики (ІФРГ) НАН України кандидат біологічних наук Андрій Васильович Бавол.
За словами вченого, біотехнології є найперспективнішим та найфінансованішим у світі напрямом досліджень (зокрема й у сільському господарстві). З огляду на це фахівці ІФРГ НАН України протягом тривалого часу працюють над створенням нових і поліпшенням уже існуючих сортів різних рослин – відповідно до нових потреб та зважаючи на глобальні зміни клімату. Для цього науковці застосовують метод клітинної селекції, тобто добору нових форм рослин за допомогою виділення мутантних клітин і сомаклональних варіацій та надійної й ефективної системи розмноження отриманих рослин in vitro. Диференціація та відбір необхідних генотипів здійснюється у селективних середовищах, де із клітин, стійких до певних селективних агентів (наприклад токсинів патогенного гриба), отримують спершу окрему рослину, а потім насіннєве покоління. Цей метод дає змогу долати генотипні особливості форм, що характеризуються низьким регенераційним потенціалом, та одержувати значну кількість вихідного матеріалу цінних форм за короткий проміжок часу в будь-яку пору року (хоча зазвичай виведення нового сорту сільськогосподарської культури, яке потребує інтенсивної роботи великого колективу науковців як у лабораторії, так і на полі, триває до 10-15 років). Продуктивність отриманих високоефективних форм м’якої пшениці, толерантних до якомога більшої кількості стресових чинників, сягає 100-130ц/га (для порівняння: середня урожайність пшениці в Україні нині складає близько 30ц/га). Що стосується практичного впровадження здобутків інституту, то виведені його співробітниками сільськогосподарські рослини вирощуються на площах понад 1,7 млн. га – майже в усіх областях нашої країни.
У своєму інтерв’ю кандидат біологічних наук А.В. Бавол розповів, крім того, про перспективність генетично модифікованих організмів для сільського господарства, їх корисність для довкілля та людського організму й сумнівний характер досліджень, які доводять протилежне, про співпрацю з іноземними колегами, міжнародний обмін досвідом, технологіями та рослинним генетичним матеріалом, а також про плани щодо організації об’єднань активної наукової молоді з метою поглиблення біотехнологічних досліджень і лобіювання інтересів науковців.
Прослухати аудіозапис: частина 1
Прослухати аудіозапис: частина 2
Матеріали Прес-служби НАН України
Anna
Олена