Отруту гадюкових перетворили на гемостатик

 botrops Brazyl

Дослідники Університету Райса винайшли спосіб швидкої зупинки кровотечі навіть у людей, які мають погану згортуваність крові. Їх дослідження опубліковане в журналі ACS Biomaterials Science & Engineering, а його короткий виклад наводить Phys.org. Учені проводили експерименти із сумішшю гідрогелю та синтетичного аналога батроксобину, отрути двох видів ямкоголових змій сімейства гадюкових, які водяться в Південній Америці. Розроблений препарат дослідники назвали SB50.

Розроблений ученими гель у початковому стані являє собою рідину, яку можна наносити на рану. Після нанесення рідина швидко перетворюється на гель. Дослідники проводили експерименти на пацюках. Виявилось, що SB50 здатний зупинити сильну кровотечу не більш, ніж за шість секунд. При цьому, якщо спробувати уколоти оброблену рану або зробити новий надріз, кровотеча не поновлюється.

Учені також проводили експерименти з чистим гідрогелем, з чистим батроксобином, гемостатиками GelFoam (розсмоктувана желатинова губка) та Puramatrix (пептидний гідрогель). За результатами всіх експериментів дослідники дійшли висновку, що найбільшу ефективність має їх гідрогель SB50, причому він є ефективним навіть для тварин, яким спеціально перед дослідом вводили антикоагулянти, препарати, що значно погіршують згортуваність крові.

В якості антикоагулянта як правило використовується гепарин, що в нормі синтезується в печінці, легенях та стінках судин. В медицині гепарином лікують тромбоемболічні захворювання, а також використовують під час операцій на серці та кровоносних судинах для підтримки рідкого стану крові. Гепарин блокує дію ферменту тромбіну, одного з важливих компонентів системи згортування крові. Батроксобін теж є ферментам і за своїми властивостями схожий на тромбін, але його дія не блокується гепарином.

В найближчі декілька років учені мають намір провести ще деякі дослідження, щоб сертифікувати гідрогель SB50 для медичного застосування. Сліду відзначити, що сам батроксобин, отримуваний для медицини завдяки генномодифікованим бактеріям, має лікарську сертифікацію. Він використовується в розчинах для покращання згортуваності крові при різних внутрішніх кровотечах, в тому числі й інсульти.

В природі батроксобін мають кайсака (Bothrops atrox) та бразильський ботропс (Bothrops moojeni), види американських списоголових змій підсімейства ямкоголових сімейства гадюкових. Ця отрута являє собою гемотоксин, що викликає швидку згортуваність крові. Властивості отрути списоголових змій відомі з 1758 року, але сам батроксобин був винайдений, як самостійна речовина, в 1936 році та детально описаний в 1954. Впродовж останніх десятиріч учені вивчають батроксобин в якості потенційного гемостатика.

 

Регіони

Vinnytsya Lutsk Dniepropetrivsk Donetsk Zhytomyr Uzhgorod Zaporizhzhya Ivanofrankivsk Kyivska Kyrovograd Crimea Lugansk Lviv Mykolaiv Odessa Poltava Rivne Sumy Ternopil Kharkiv Kherson Khmelnytsky Cherkasy Chernigiv Chernivtsi
Київ

Публікації

April 2024
Mo Tu We Th Fr Sa Su
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 1 2 3 4 5

 

Випадкова стаття

  • 1
  • 2
  • 3

Оголошується конкурс

14-06-2013 Anna - avatar Anna

Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД) відповідно до «Меморандуму про співпрацю у галузі фізики високих енергій» від 30 травня 2013 року між Міністерством освіти і науки України та Національною академією наук...

Тюменская область и Казахстан заинтересо…

25-09-2012 Светлана - avatar Светлана

Обоюдный интерес к сотрудничеству в области инноваций у Тюменской области и Казахстана по итогам прошедшего Форума межрегионального сотрудничества РФ и Республики Казахстан отметил губернатор региона Владимир Якушев.

Уряд підтримав створення Ідентифікаційно…

07-07-2016 Олена - avatar Олена

Уряд підтримав створення Ідентифікаційного комітету з науки

Кабінет Міністрів України зробив крок на зустріч до якісних змін у формуванні та реалізації державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності – прийняв постанову про створення Ідентифікаційного комітету, що...