Дослідження вітчизняних науковців дозволили створити нові системи для діагностики онкозахворювань, туберкульозу та інших важких хвороб людини. Це стало можливим завдяки виконанню у 2013 році проекту «Молекулярні механізми реалізації генетичної інформації» - переможця у цільовому тематичному конкурсі наукових проектів для грантової підтримки Науково-навчального центру «Державна ключова лабораторія молекулярної і клітинної біології».
Мета проекту полягала у з’ясуванні молекулярних механізмів регуляції експресії генів, що лежать в основі різноманітних патологічних станів людини. Реалізація проекту дозволила розпочати та підтримати фундаментальні наукові дослідження у цій проблематиці і глибше зрозуміти першопричини виникнення низки захворювань людини і, відповідно, працювати над удосконаленням їх діагностики та лікування.
У результаті роботи ідентифікували низку молекулярних маркерів раку молочної залози, простати, головного мозку та нирки людини, серед яких (онкогенна форма фактору елонгації, кіназа рибосомного білка S6, хітіназапобібний білок YKL, низка транскрипційних факторів та інші). Це дозволило розпочати роботу зі створення тест-систем для персоналізованої діагностики і терапії цих захворювань.
Також було виявлено та охарактеризовано ізоформи адаптериних білків родини інтерсектинів як потенційних мішеней для лікування нейродегенеративних захворювань людини, наприклад хвороби Альцгеймера і Паркінсона.
Крім того, з’ясування структурно-функціональної організації аміноацил-тРНК синтетаз бактерій дозволило зробити суттєвий прорив в напрямку створення хімічних протитуберкульозних сполук нового покоління.
В рамках виконання проекту було придбано унікальне обладнання, що дозволило розширити і створити науково-технічну базу для розвитку систем аналізу експресії генів на основі мікрочіпів для потреб персоналізованої медицини, в першу чергу для діагностики онкологічних захворювань людини.
Важливим здобутком є те, що проект Державної ключової лабораторії молекулярної і клітинної біології ініціював тісну кооперацію та співпрацю між науковими підрозділами установ-учасників: Інститутом молекулярної біології і генетики, Інститутом фізіології ім. Богомольця НАН України та профільними медичними установами. Значною мірою це дозволило з’ясувати нагальні конкретні потреби медицини, задоволення яких спільними зусиллями є цілком реальним.
Проект дозволяє суттєво оновити та розширити науково-технічну базу для подальших фундаментальних досліджень та створити базу для впровадження наукових здобутків у практику.
Олена
