Львівські науковці розробили суперконденсатори

Новітня розробка науковців Національного університету “Львівська політехніка” — створення гнучких суперконденсаторів — викликала серед науковців справжню сенсацію. Нині вона захищена патентом і визнана однією із ста кращих робіт у світі в номінації “Електричні прилади”. Про це повідомляє прес-служба «Політехніки».

Ініціатором цього перспективного напряму енергоощадних технологій стала рада технічних директорів Тайванського дослідницького текстильного інституту. У них виникла потреба отримати гнучкі суперконденсатори, які б мали здатність накопичувати сонячну енергію. З цією проблемою звернулися до американських науковців. Ті з певних причин не взялися за замовлення і порадили звернутися до Львівської політехніки.


 28
На той час у Львові вже діяла відома школа матеріалознавства під керівництвом член-кореспондента НАН України Корнія Товстюка. Одним з його учнів був кандидат технічних наук Ігор Чернілевський, який раніше займався подібною проблематикою у ВО “Мікроприлад”. До виконання проекту невдовзі долучився доктор хімічних наук Віктор Токарєв. А очолив групу науковців доктор фізико-математичних наук з кафедри загальної фізики університету професор  Григорій Ільчук.  

Серед складових автономного джерела енергії важливе місце вчені відводять гнучким сонячним батареям. Вони сприймають сонячну енергію навіть тоді, коли наше світило закрите хмарами. Її накопичують гнучкі суперконденсатори, місткість яких у десятки і сотні разів перевищує місткість звичайних накопичувачів. А своєрідним посередником, який керує потоками енергії, є так званий електронний менеджер. Ця електроніка, власне і розроблена у лабораторії сонячних елементів Львівської політехніки.

Для ілюстрації винаходу Віктор Токарєв продемонстрував звичайну торбинку, з якою кілька років поспіль його дружина ходила у магазини. На одній стороні нашито гнучкі сонячні батареї, а під ними — такі ж гнучкі конденсатори. Цей автономний пристрій дає напругу 5 вольт, яка цілком достатня для зарядки мобільного телефону. Відпадає потреба у зарядному пристрої та стаціонарному джерелі електроенергії. Орієнтовна ціна цього незвичайного приладу, на думку вчених, не повинна перевищувати 25 доларів. 

Цікаві перспективи відкривають ці розробки, адже, до прикладу, поверхня туристичних наметів може бути постійним накопичувачем сонячної енергії і дати змогу, не розпалюючи вогнища, обігрівати намет чи готувати їжу на електроприладах. Натомість тайванські фахівці планують використати суперконденсатори для обігрівання одягу.

Професор Григорій Ільчук розповів, що міський голова Львова мав Андрій Садовий мав зустріч з науковцями і дав добро на експериментальне використання суперконденсаторів для освітлення під`їздів житлових будинків, що має принести значну економію коштів.

Регіони

Vinnytsya Lutsk Dniepropetrivsk Donetsk Zhytomyr Uzhgorod Zaporizhzhya Ivanofrankivsk Kyivska Kyrovograd Crimea Lugansk Lviv Mykolaiv Odessa Poltava Rivne Sumy Ternopil Kharkiv Kherson Khmelnytsky Cherkasy Chernigiv Chernivtsi
Київ

Публікації

November 2026
Mo Tu We Th Fr Sa Su
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6

 

Випадкова стаття

  • 1
  • 2
  • 3

Инновации в управлении

20-04-2012 Олена - avatar Олена

Считаете ли вы себя новатором менеджмента? Удалось ли вам изобрести какие-нибудь принципиально новые способы организации, управления, координации и мотивации? Относится ли ваша компания к первооткрывателям передовых методов управления? Применяет ли...

Біогаз і біометан як альтернативні види …

04-03-2015 Anna - avatar Anna

Біогаз і біометан як альтернативні види палива

17 лютого 2015 року відбувся семінар «Вивчення німецького досвіду виробництва та використання біогазу та біометану як альтернативних видів палива», організований НАК «Нафтогаз України» та за участю компаній із ФРН. У...

Зустріч українських науковців за участю …

03-03-2012 Светлана - avatar Светлана

Нещодавно в Президії НАН України відбулася нарада українських науковців  з представниками Донбаської паливно-енергетичної компанії (ДПЕК), на якій було прийнято рішення про розробку «Програми виконання технологічних проектів для компанії ДПЕК».