За cічень-вересень 2013 року за допомогою поновлюваних джерел енергії в Криму було отримано 285,7 млн.кВт-год електроенергії, що відповідає 30% загального обсягу виробництва енергії на півострові. Як зазначають експерти, за 9 місяців цього року сонячні електростанції виробили 251,2 млн.кВт-год, вітрові — 34,6 млн. кВт-год, покривши разом 6,6% від загального обсягу енергоспоживання Криму.
На початку листопада загальна встановлена потужність об'єктів «зеленої» енергетики в Криму зафіксована на рівні 295,5 МВт, включаючи сонячні електростанції — 227,3 МВт і вітрові електростанції — 68,2 МВт.
Фахівці вважають, що Крим має величезний потенціал для розвитку альтернативної енергетики, насамперед, вітрової та сонячної. Але будівництво альтернативних електростанцій вимагає величезних інвестицій. Для того, щоб побудувати додаткові потужності на 1 тис. МВт, необхідно закільцювати весь Крим високовольтними мережами, побудувати нові підстанції, а це — мільярдні інвестиційні програми. До речі, Україна отримала від Китаю кредит на суму понад мільярд доларів саме під розвиток альтернативних видів енергетики.
На думку експертів, до 2020 року Україна зможе збільшити частку альтернативної енергетики до 15-20% від загального виробітку електроенергії в країні.
Для такого оптимістичного прогнозу є всі підстави. Вже сьогодні темпи розвитку альтернативної енергетики в Україні б'ють усі рекорди. У 2013 році загальна встановлена потужність українських сонячних електростанцій (СЕС) збільшилася на 51,4 %. А за три роки сумарна потужність сонячних електростанцій в Україні зросла більш ніж у 100 разів. За темпами зростання вітроенергетичної галузі Україна посідає друге місце у світ та може бути прикладом для інших країн.
Стрімке зростання альтернативного сектору енергетики пояснюється помітним припливом приватних інвестицій у цю сферу. Їх сума наразі вже становить понад 20 млрд. грн. А до 2015 року сума інвестицій в «зелену» енергетику України, за оцінками фахівців, може сягнути 5 млрд. дол. США.
Бурхливому розвитку альтернативної електроенергетики сприяє і те, що українська нормативно-правова база стимулювання розвитку «зеленої» енергетики, за оцінками міжнародних експертів, є однією з кращих в Європі. Але разом з тим вітчизняне законодавство, яке регулює електроенергетику, потребує подальшого вдосконалення.
Наприклад, ціни на «чисту» енергію, так звані зелені тарифи, в Україні сьогодні одні із найвищих і найпривабливіших у Європі. При вартості 1 кВт електроенергії для споживачів у 25-38 коп. за вироблену на вітроелектростанціях енергію платять у чотири рази більше — 1,22 грн. за 1 кВт. А за отриману за допомогою сонця енергію ще більше — 5,05 грн. за 1 кВт. Проте західні інвестори, як і раніше, дуже обережно вкладають свої гроші в енергетику України. Адже низькі тарифи на електроенергію мають і свій зворотний бік. Якщо тарифи низькі, значить, і прибуток буде невисоким. Крім того, енергетика вважається досить непрозорим сектором економіки, зарегульованим державою і це відлякує інвесторів.
Урядові аналітики вказують, що в умовах жорсткої конкуренції за інвестиційні ресурси Україна зобов'язана ставати більш привабливою для інвесторів. Після перших вдалих кроків у розвитку альтернативної енергетики необхідно не зупинятися.
Вже сьогодні поновлювані джерела енергії (ПДЕ) забезпечують в Італії 7% споживаної електроенергії, у Німеччині — 6% , у Греції — 4% , а в Болгарії, Чехії, Бельгії та Іспанії — по 3%. Загальна генерація альтернативної електроенергії в Європі досягла за потужністю генерації 16 атомних станцій.
Станом на 1 липня 2013 року в Україні налічувалося 23 сонячні електростанції, підключені до загальної мережі. Інвестиції тільки в галузь сонячної енергетики в I півріччі 2013 р. становили понад 360 млн. євро
Олена
test
Anna