Кабінет Міністрів на засіданні 7 листопада затвердив Проект будівництва комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів (РАВ) на Рівненській АЕС.
Метою Проекту є підвищення рівня безпеки експлуатації Рівненської АЕС шляхом впровадження передових інноваційних технологій з переробки РАВ, що дозволить вивести систему поводження з радіоактивними відходами на РАЕС на міжнародний рівень. Впровадження комплексів із переробки радіоактивних відходів є загальноприйнятою світовою практикою. Сьогодні вони працюють практично у всіх країнах, що експлуатують атомні електростанції, — в Росії, США, країнах Європи.
Проект зі створення комплексу переробки РАВ було розпочато у 2007 році спільно із Єврокомісією в рамках програми «Інструмент співробітництва у галузі ядерної безпеки». Активна фаза робіт на РАЕС вже почалася. Наразі останні технічні характеристики будівництва погоджуються з представниками Єврокомісії, а також із експертами німецької RWE.
Комплекс складається з ряду установок, які дозволять переробляти відходи, накопичені за час експлуатації енергоблоків Рівненської АЕС, а також поточні відходи атомно-енергетичної індустрії. Крім Рівненської АЕС, такий комплекс паралельно впроваджується на Запорізькій АЕС.
До складу комплексу, який впроваджується на РАЕС, входять: установка з вилучення відходів із вічок сховищ твердих РАВ, установка фрагментації та сортування, установка суперпресування і системи виміру активності та дезактивації.
На майданчики Рівненської та Запорізької АЕС має надійти вісім установок — по чотири на кожну станцію. Загальна вартість поставленого обладнання становить близько 22 млн. євро. Вартість спорудження одного комплексу оцінюється в 250-300 млн. грн.
Варто зауважити, що завод дозволить переробляти РАВ, що утворюються не лише в процесі експлуатації енергоблоків, але й при знятті їх з експлуатації. Кінцевий продукт переробки буде готовий до довготривалого зберігання та захоронення на спецпідприємствах комплексу.
Як зазначають урядові аналітики, необхідність такого комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів складно переоцінити. Особливо після продовження терміну експлуатації енергоблоків №1 і №2, оскільки існуючі сховища РАВ передбачені тільки на проектний термін експлуатації.
Для України продовження термінів експлуатації АЕС є стратегічно важливим завданням, яке забезпечує виробництво електроенергії на досягнутому рівні до введення нових потужностей на теплових і атомних станціях при істотно менших витратах.
Слід зазначити, що саме на Рівненській АЕС у 2010 році вперше в Україні була отримана ліцензія на надпроектну експлуатацію енергоблоків №1 та №2 на 20 років. Цей досвід сьогодні використовується для продовження терміну експлуатації енергоблоку №3.
Експерти атомної галузі констатують, що Рівненська АЕС виробляє понад 17 млрд. кВт-год. електроенергії — 9% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні і 20% виробництва електроенергії атомними електростанціями. На підприємстві працює 8 тис. висококласних фахівців.
На станції експлуатуються чотири енергоблоки сумарною потужністю 2 835 МВт. У грудні 2010 року Державна інспекція ядерного регулювання України дала дозвіл на продовження терміну експлуатації енергоблоків №1 і №2 РАЕС ще на 20 років: до 2030 і 2031 років відповідно.
Олена
Anna