12 листопада 2014 року автоматизований спускний модуль “Філи” («Philae») з міжпланетного зонду “Розетта”(«Rosetta») здійснив успішний спуск на ядро комети 67Р/Чурюмова — Герасименко і розпочав його дослідження.
Команді спеціалістів Центру управління польотами Європейського космічного агентства у Дармштаті вдалося зробити те, що ще нещодавно здавалося неможливим — вперше в історії людства здійснити посадку автоматизованого космічного апарату на поверхню комети.
Цю комету в 1969 році відкрили молоді астрономи - наші співвітчизники Клим Чурюмов (нині член-кореспондент Національної академії наук України, професор, директор Київського планетарію) і Світлана Герасименко (тепер науковий співробітник Інституту астрофізики Республіки Таджикистан)
Подія залишилася в полі уваги не лише вузького кола фахівців, за нею стежили і в НТУУ “КПІ”, де було організовано трансляцію діяльності Центру управління польотом Німецького аерокосмічного центру DLR (Deutsches Zentrum fur Luft - und Raumfahrt). Перед початком трансляції усіх присутніх привітала заступник Глави дипломатичної місії ФРН в Україні Анке Фельдгузен, яка відзначила, що факт відкриття комети українцями - "нагадування про Україну як космічну державу". Ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський розповів про значення події для сучасної науки і для всього людства. Крім того, проректор НТУУ «КПІ» з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко розповів про науково-технічну космічну програму НТУУ «КПІ» на наступні 5 років, а заступник декана факультету авіакосмічних систем Валерій Зінченко – про внесок КПІ в розвиток авіаційно-технічних технологій.
Радник Голови ДКА України Едуард Кузнєцов відзначив внесок, який здійснює Київська політехніка в освоєння космічного простору та нагородив викладачів вузу пам’ятними медалями.
Під час трансляції з DLR фахівці Центру розповідали про хід зближення спускного модуля з ядром комети, а Клим Чурюмов та Світлана Герасименко, які запрошені на цю подію до Німеччини, поділилися спогадами про обставини відкриття комети.
Міжпланетний зонд «Розетта» був запущений більше ніж 10 років тому із космодрому Куру у Французькій Гвіані. Після старту у березні 2004 року, «Розетта» разом з модулем «Філи» подолала близько 6 млрд. км до зустрічі з кометою, яка обертається навколо Сонця зі швидкістю понад 135000 км за годину. Назва зонда походить від знаменитого Розеттського каменя, за допомогою якого вчені змогли розшифрувати давньоєгипетські ієрогліфи; назва ж посадкового модуля – від назви острова Філи на річці Ніл, де був знайдений обеліск з написами, що допомогли розібрати письмена Розеттського каменю. Тож назви обох апаратів символічні – місія «Розетта» має наблизити людство до розгадки, але вже не ієрогліфів, а таємниць формування Сонячної системи і утворення планет. Відповідно до плану польоту, «Розетта» здійснила низку гравітаційних маневрів поблизу Марса та Землі й вийшла на орбіту комети. З 8 червня 2011 р. по 20 січня 2014 р. станція перебувала у «сплячому» режимі. У серпні 2014 р. почала зближуватися з кометою. Перед спуском “Філи” науковці створили мапу поверхні комети, що дозволило обрати найкраще місце для посадки.
12 листопада космічний зонд вийшов на відстань 22,5 кілометри від ядра комети та здійснив маневри, необхідні для успішної посадки модулю «Філи». Його відділення від зонду розпочалося близько одинадцятої години за київським часом. За допомогою апаратури, встановленої на борту модулю, хід його посадки на ядро комети постійно контролювався Центром управління польотом. Останні хвилини перед посадкою напруження зростало не лише в Дормштаті, а й в Києві. Всі чекали даних телеметрії. Нарешті, о 18 год. 02 хв. за київським часом в Центрі управління польотом отримали перший сигнал з поверхні комети, який засвідчив, що апарат “Філи” здійснив м’яку посадку.
Олена
Anna