Як це не прикро, але ось уже декілька років Київ лідирує у рейтингах найзабрудненіших мегаполісів Європи. Такої «слави» наша столиця набула через найбільшу серед інших європейських міст кількість відходів на душу населення, високий рівень вихлопних газів, а також через функціонування в місті ряду підприємств, які завдають непоправної шкоди довкіллю. Найнебезпечніші з них – завод «Радикал», де зберігається ртуть, «Радон», де містяться радіоактивні відходи, «Захід» зі сховищами берилію, сміттєспалювальний завод «Енергія», сховище хлору Київводоканалу. Про те як тисячі тон хімічних відходів впливають на атмосферу, ґрунти, підземні та поверхневі води розповіли програмі «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» науковці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України доктор геологічних наук, професор Ірина Кураєва та кандидат геологічних наук Юлія Войтюк.
Вивченням проблем екологічного стану великого міста займається такий сучасний напрям науки як урбогеохімія. Загальновідомо, що більшість населення Землі проживає у містах, і їх кількість продовжує постійно збільшуватись. І через те, що на одній площі концентруються і ресурси і споживачі цих ресурсів, зростає кількість екологічних проблем, які цікавлять громадян та наукову спільноту. Саме дослідженням урбоекосистем та промислових агломерацій України займаються співробітники відділу геохімії техногенних металів і аналітичної хімії Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України.
Відповідаючи на питання ведучої щодо екологічного стану міста Києва гостя програми Ю. Войтюк розповіла, що хоча сьогодні в Києві та Україні загалом спостерігається зменшення кількості працюючих промислових підприємств, це суттєво не покращує стан атмосферного повітря, адже головною проблемою є високий рівень вихлопних газів – результат перевантаженості міста автомобілями. Дослідження атмосферного повітря в Києві здійснює Центральна геофізична обсерваторія на 16 постах у восьми районах міста. Проте для такого великого міста цих даних недостатньо. В інших європейських країнах такі дослідження проводяться на значно більшій кількості майданчиків та з урахуванням ширшого спектру показників оцінки стану повітря.
Також за словами науковців, на екологічний стан столиці впливають промислові підприємства, небезпека яких полягає у великій концентрації важких металів. Так, показники ртуті у ґрунті на території заводу «Радикал» становлять 50-60 мг/кг при граничнодопустимій нормі 2,1 мг/кг. У ґрунтах на території заводу «Захід» зосереджено 10-20 мг/кг небезпечного токсичного елементу – берилію при фоновому значенні – 1 мг/кг. А вміст свинцю, цинку, міді на сміттєспалювальному заводі «Енергія» перевищує граничнодопустиму норму в декілька разів. Слід зазначити, що важкі метали у ґрунтах після потрапляння до організму людини призводять до ряду тяжких захворювань – онкологічних, дихальної системи, крові, шкіри, шлунково-кишкового тракту тощо.
Щодо екологічного стану підземних та поверхневих вод у Києві фахівці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України зазначили, що в цілому у водних об’єктах столиці не спостерігається перевищення фону та граничнодопустимих норм для вод господарсько-питного та культурно-побутового використання, але на особливу увагу заслуговують донні відклади, де зосереджені високі концентрації важких металів.
Підсумовуючи, вчені констатували недостатню увагу з боку органів місцевого самоврядування на екологічні проблеми столиці, що може призвести до непоправних наслідків. Одним зі шляхів покращення дослідження екологічного стану Києва науковці вбачають у створення розгалуженої мережі моніторингових майданчиків для дослідження всіх показників хімічного складу підземних та поверхневих вод, донних та ґрунтових відкладів тощо.
Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України
Anna
Олена