Базовим пріоритетом української та світової науки й економіки загалом є розроблення нових речовин і матеріалів, без яких неможливо вирішити важливі інженерні, будівельні, науково-технічні, медичні тощо проблеми. Унікальною вітчизняною галузевою установою, фахівці якої вже більше 60 років працюють над створенням нових речовин і матеріалів, є Інститут проблем матеріалознавства (ІПМ) імені І.М. Францевича НАН України. Про вагомі здобутки інституту, а також перешкоди та можливості на шляху їх практичного впровадження розповів науково-популярній програмі «Всесвіт» радіостанції «Голос Києва» заступник директора з наукової роботи ІПМ імені І.М. Францевича НАН України академік Сергій Олексійович Фірстов.
Він зазначив, що за часів СРСР діяльність інституту була орієнтована переважно на потреби військово-промислового комплексу. Зі здобуттям незалежності, за словами академіка С.О. Фірстова, вчені установи зосередилися передусім на тому, що можна було б назвати «людинобудуванням», а саме у тісній співпраці з іншими установами Академії, національними галузевими академіями наук та численними медичними закладами вони нині створюють нові матеріали біомедичного призначення й нові вироби із них, препарати й технології отримання та медичні технології їх використання.
Вчений нагадав, що у своїй доповіді, виголошеній на засіданні Президії НАН України у червні цього року, він звітував про найперспективніші розробки інституту, до яких належать, зокрема, електроди для апаратів фізіотерапії, термоковдри та інфрачервоні нагрівачі для терапевтичних лікувальних кабін, керамічні матеріали на основі діоксину цирконію, які застосовуються при виготовленні голівок ендопротезів і скальпелів, нові сплави титану і танталу, що не містять шкідливих для людського організму домішок, мають знижений модуль пружності і так само можуть використовуватися для виготовлення ендопротезів, біоактивна кальційфосфатна кераміка, а також гідроксиапатитні носії препаратів для лікування туберкульозу, остеомієліту та онкологічних захворювань тощо.
Особливу увагу академік С.О. Фірстов зосередив на розроблених в ІПМ імені І.М. Францевича НАН України матеріалах із біоактивної кераміки для виготовлення імплантатів, що застосовуються в реконструктивно-відновлювальній хірургії кісткової тканини. Варто зазначити, що остеотропні імплантати здатні повноцінно поновити кісткову тканину при значних ураженнях опорно-рухового апарату та черепно-щелепно-лицьової області (в тому числі очного яблука), оскільки демонструють ідеальну біосумісність і надійно інтегруються із кістковою тканиною.
Ефективність нових матеріалів біомедичного призначення і передусім імплантатів та їх придатність до застосування у медичній практиці засвідчили численні доклінічні дослідження й віддалені результати використання у клініці реконструктивно-відновлювальної хірургії. Зазначені розробки є перспективними також у лікуванні пацієнтів, поранених під час бойових дій та інших збройних конфліктів (докладніше про це: http://www.nas.gov.ua/UA/news/Pages/contents.aspx?ffn1=ID&fft1=Eq&ffv1=2417).
На частину своїх винаходів науковці вже отримали патенти і право на їх застосування у медичній практиці.
Зразки розроблених у ІПМ імені І.М. Францевича НАН України нових матеріалів біомедичного призначення
Попри те, що не менш важливим завданням, яке стоїть перед фахівцями інституту, є створення конструкційних матеріалів із підвищеними функціональними властивостями, – розробки терапевтичного (і перш за все хірургічного) призначення превалюють серед здобутків установи. Академік С.О. Фірстов підкреслив, що українські матеріали мають дві безперечні переваги порівняно зі своїми іноземними аналогами – значно вищу якість (за якою не поступаються, а часом і переважають навіть найбільш успішні й відомі західні компанії) та відчутно прийнятнішу вартість. Зважаючи на те, що вітчизняні потреби, наприклад у кісткових біоімплантатах, складають від 60 до 70 тис. одиниць на рік, доцільно було б налагодити власне оригінальне виробництво цього матеріалу. Розробками українських учених активно цікавляться зарубіжні наукові установи та приватні підприємства, однак, як наголосив академік С.О. Фірстов, учені хочуть, щоб їхні напрацювання отримали своє перше застосування саме на Батьківщині. До того ж, зарубіжні партнери не зацікавлені в тому, щоб купувати українські розробки за ринковими цінами, а наші вчені прагнуть до співпраці на взаємовигідних засадах. Водночас ІПМ імені І.М. Францевича НАН України посідає одне з перших місць серед установ Академії за кількістю проектів, виконаних у колаборації із зарубіжними партнерами.
За словами академіка С.О. Фірстова, за нинішніх кризових умов вітчизняна наука особливо потребує підтримки – як державного фінансування, так й ініціативи приватних підприємців. Українські розробки є цілком конкурентоспроможними, проте якщо бюджетне фінансування певних фундаментальних досліджень ще почасти зберігається, то існують суттєві проблеми із так званим проміжним рівнем, на якому розробку удосконалюють, аби її надалі зручно було запровадити у серійне виробництво на підприємствах, тобто перетворити винахід на втілену інновацію. Як зауважив гість програми, для цього необхідно попередньо здійснювати конкурсний відбір розробок та їх трансфер. Одним із виходів зі скрутної ситуації вчений вбачає у відновленні державних науково-технічних програм, які на початку 1990-х рр. було поступово згорнуто і скасовано – з метою скорочення бюджетних витрат. Слід зазначити, що наразі практично відсутнє фінансування закупівлі сировини та обладнання для наукових потреб.
Українські дослідники стверджують, що наявним вітчизняним науковим потенціалом можна було б розпорядитися значно краще. Вони закликають приватних підприємців вкладати кошти у впровадження окупних інноваційних розробок, не очікуючи однак миттєвих надприбутків, а також сподіваються на розуміння й відчутну підтримку з боку держави, адже першочерговим завданням науковців є виконання своїх фахових обов’язків і зосередженість на дослідницьких проблемах, а не постійний пошук потенційних інвесторів і робота на межі виживання.
Прослухати аудіозапис радіопередачі: частина 1
Прослухати аудіозапис радіопередачі: частина 2
Матеріали Прес-служби НАН України
Anna
Светлана
Олена