«Вони обрали незнання» – саме таку красномовну назву має відкритий лист колективу вчених до урядів європейських країн з вимогою змінити своє ставлення до ролі наукової та інноваційної діяльності у забезпеченні стабільності, розвитку, процвітання держави (текст листа).
Це послання було опубліковано на спеціальному Інтернет-сайті та в ряді європейських газет, журналів і вже зібрало майже 16 000 підписів науковців.
Авторами колективного листа виступили дев’ять вчених з найбільших дослідницьких центрів Європи: іспансько-американський астрофізик Амая Моро-Мартін, португальський соціолог Розаріо Маурітті, німецький фізик Себастьян Раупах, британський біолог, фахівець у дослідженні ракових клітин Дженніфер Рон, італійський фізик Франческо Силос Лабіні, грецький біолог Варвара Трачана, французький імунолог Алан Траутманн, вірусолог, експерт ВІЛ-досліджень Жиль Мірабо та ембріолог Патрік Лемар.
Вчені висловили свою незгоду та рішучий протест проти зменшення фінансування наукових, науково-технічних досліджень та загрози закриття багатьох наукових програм через економічну кризу.
За оцінкою європейських дослідників наука, особливо фундаментальна, серйозно постраждала від режиму жорсткої економії, введеного Європейським Союзом для виходу з кризи. Натомість вчені зазначають, що підтримка наукових досліджень приносить економічні вигоди, особливо в сфері розробок та інновацій, покращує інвестиційний клімат держави.
Сьогодні лідери європейських держав зробили ставку на прикладні дослідження, які, на їх думку, здатні окупити себе у короткостроковій перспективі. Але автори відкритого листа зазначають, що такі розробки – зазвичай є результатом саме фундаментальних досліджень. Науковці переконані, що такий антикризовий захід, як економія на фундаментальних дослідженнях, абсолютно не має сенсу. Навпаки, це робить економіку держави вразливою перед майбутніми кризами й може залишити наступні покоління без інструментарію для відповіді на нові виклики. Іншими словами, якщо не займатися глобальними проблемами заздалегідь в критичний момент працювати над ними буде вже пізно.
Лісабонські угоди вимагають від членів ЄС досягти рівня фінансування науки 3% від ВВП, але одночасно діє європейська директива, що передбачає мінімізацію числа працівників, зайнятих у державному секторі. Як наслідок, держави ЄС скорочують бюджетне фінансування дослідницьких проектів, розраховуючи на приватні інвестиції. Автори листа впевнені, що в цьому випадку досягти рівня фінансування 3% ВВП неможливо.
Крім того, урізання фінансування наукової сфери завдає шкоди й кадровій структурі. Інститути та лабораторії переходять на термінові контракти. Гранти надаються лише окремим науково-дослідним інститутам, які мають стабільні практичні результати. Європейські вчені відзначають так званий «відтік мізків» – науковці виїжджають до інших країн за межі ЄС. А деякі просто змінюють професію, а це, як зазначають автори, квиток в один кінець. Все це призводить до пошкодження наукової інфраструктури, лабораторного обладнання.
Група французьких вчених перед початком маршу. Фото: sciencesenmarche.org
Європейські вчені обурені тим, що їх думка абсолютно не враховується та ігнорується лідерами ЄС. Відкритий лист став лише початком протесту. Наступний крок – демонстрації, на які вийшли науковці з вимогами не скорочувати фінансування і робочі місця, не перетворювати Європу в спільноту неосвічених людей. Так, у Франції провели марш «Sciences en Marche» – тисячі дослідників з усіх куточків країни пішки або на велосипедах попрямували до столиці. Майже одночасно в Іспанії та Італії пройшли вуличні марші вчених «За науку та культуру». Науковці вимагали не лише зупинити скорочення фінансування, але й проведення реформ.
Підписавши відкритого листа та виступивши на вуличних демонстраціях, вчені сподіваються привернути увагу всіх європейців і вирішити проблеми, що існують у науковій сфері, інакше це може коштувати людству майбутнього.
Олена
Anna
