Про те, що в Україні ще зберігся чималий науковий потенціал, вкотре нагадали столичні науковці. На VIII Всеукраїнському фестивалі науки винахідники НАН України, Національного авіаційного університету, Київської малої академії наук учнівської молоді презентували майже 600 науково-технічних розробок, з яких 450 — досягнення НАН України.
За словами голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимира Семиноженка, представлені інновації спрямовані на підвищення технологічного та технічного рівнів різних галузей господарства країни. «Майбутнє науки — це майбутнє України, це головний фундамент розвитку. Одне з останніх досягнень наших науковців — космічний телескоп «Степ-Ф», завдяки якому ми отримали світовий пріоритет щодо відкриття третього радіаційного поясу. Таких прикладів багато»,— зазначив пан Семиноженко.
Завідувач відділу нових культур Національного ботанічного саду ім. М. Гришка НАН України Джамал Рахмєтов запевняє, що рослини можуть принести набагато більшу користь. «Рослини можна застосовувати в енергетиці,— пояснює Джамал Рахмєтов,— що дозволить замінити нафтопродукти на біопаливо. Крім популярного ріпака, для цього чудово підходять поки маловідомі тіфон, рижик. Наші науковці створили гібрид — щавнат, який можна використовувати як і кормову рослину, так і для біопалива». Попри чималий арсенал винаходів, багато з них залишаються незатребуваними. А все тому, що відсутня ланка, яка б займалася впровадженням інновацій у виробництво.
Науковці Інституту ядерних досліджень НАН України презентують винахід, якому немає аналогів у світі — датчики іонізуючих випромінювань. Як пояснив науковий керівник відділу фізики плазмових технологій Олег Федорович, над ноу-хау в інституті працювали вісім років. «Ці датчики також можна використовувати у радіаційній медицині,— каже науковець.— Торік п’ять таких замовили англійці. Вони також є у лабораторіях Гамбурга, Гремобля, а ось в українських немає».
Голова КМДА Володимир Бондаренко, який відвідав захід, вірить, що майбутнє столиці — за наукою. «Київ має бути сприйнятливим для нових технологій, наукових винаходів, які лежать роками, але є такими необхідними. Маємо проблеми у сфері водопостачання, маємо надзвичайно неефективне енергетичне господарство, великі екологічні проблеми. Все це можна вирішити завдяки науці, інноваціям. На жаль, наука сьогодні не розвивається. У Києві є сім потужних фармакологічних підприємств, які виробляють мало продукції. Натомість люди користуються китайськими, індійськими медикаментами, а наші заводи не можуть виграти тендерні закупівлі в рідному місті. Як наслідок, люди без роботи, немає доходів до бюджету»,— підкреслив Володимир Бондаренко, додавши, що київська влада повинна переосмислити ставлення до цього надзвичайно важливого спектру життя. «Наука і господарське життя в столиці повинні йти пліч-о-пліч, допомагаючи один одному»,— підсумував голова КМДА.
Джерело: http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4467/art/1400180537.html
Anna