Науковці Європейської організації з ядерних досліджень (CERN) розглядають можливість будівництва нового гігантського кільцевого коллайдера.
Новий проек отримав назву "Майбутній кільцевиї коллайдер" (FCC - Future circular collider). Він передбачає будівництво до 2024 року прискорювача з кільцем довжиною від 80 до 100 км.
За інформацією CERN, предметне обговорення проекту почнеться на міжнародній конференції в Женеві, наміченої на 12-15 лютого. Саме тоді буде дано старт п'ятирічнії науковій програмі з оцінки всіх нюансів проекту, який потребуватиме багатомільярдних інвестицій. Потужність майбутнього прискорювача буде досягати 100 тераелектронвольт (ТеВ). Для порівняння, максимальна потужність нині використовуваного в CERN Великого адронного коллайдера (ВАК) становить 14 ТеВ, і вийти на цей показник він повинен починаючи з 2015 року, коли цей найбільший на сьогоднішній день інструмент для вивчення мікросвіту буде заново запущений після профілактики. Протяжність ВАК, котрий знаходиться на глибині близько 150 метрів, становить 27 км, що також в кілька разів менше проектованого прискорювача.
"Майбутній кільцевиї коллайдер", стверджують в CERN, "дозволить розширити межі наших знань в галузі фізики елементарних частинок". Водночас в організації не говорять про те, у скільки обійдеться гігантська машина, покликана замінити ВАК, на будівництво якого пішло близько семи років і було витрачено, приблизно, 10 млрд. доларів.
Крім цього в найближчі п'ять років вченим належить вивчити й інші варіанти, наприклад, створення лінійного коллайдера CLIC з використанням нових технологій прискорення.
Тимчасом сам ВАК, за допомогою якого фізики зуміли виявити бозон Хіггса, передбачену, але протягом довгих років "невловиму" частинку, яка несе відповідальність за масу елементарних частинок в рамках фізичної теорії Стандартного типу, працюватиме протягом майбутніх 20 років.
Під час профілактики (почалася в кінці 2012 року і розрахованої на два роки) буде підвищена ефективність понад 10 тисяч з'єднань надпровідного кабелю, розташованих між магнітами ВАК. Саме ці магніти, охолоджені до температури мінус 271 градус і встановлені вздовж 27-кілометрового кільця прискорювача, розганяють пучки протонів, котрі циркулюють всередині колайдера назустріч один одному. Для того, щоб підняти точність вимірювання маси бозона Хіггса, науковцям потрібно зіштовхувати елементарні частинки на ще більш високих енергіях, ніж ті, на яких він працював до цього.
Раніше повідомлялося, що науковці призупинили роботу Великого адронного коллайдера до 2015 року. За 20 місяців буде проведена модернізація коллайдера, після чого ВАК почне працювати на сумарній енергії, яка майже в два рази перевищує нинішню.
Олена