Австрійська академія наук є провідною науковою організацією країни, яка підтримує та організує наукові дослідження поза межами університетів. Заснована у 1847 році наказом імператора Фердінанда за прикладом Академії наук Франції та Лондонського королівського товариства, вона вже у XIX сторіччі набула статусу головної наукової установи Австрії. Чинний статут Академії діє з 1950 р. За цим статутом Академія здійснює фундаментальні наукові дослідження, є юридичною особою, знаходиться під захистом держави і незалежна у межах свого статуту.
Членами Австрійської академії наук були видатні вчені, відкриття яких мали значний вплив на розвиток людства. Сред них К. Доплер, Л. Больцман, А. Вельбах, Нобелівські лауреати Ю. Вагнер-Яурегг, Е. Шредингер та інші.
Академія складається з двох відділень (класів): математичних та природничих наук, а також гуманітарних та соціальних наук. Особливістю правового статусу Австрійської академії наук є те, що згідно зі статутом вона може утворювати у своєму складі науково-дослідні інститути. Керівництво роботою інститутів здійснює академічний кураторіум.
При Академії діє міжнародна рада з досліджень, яка складається з видатних учених з Європи та Америки і надає консультативну підтримку з визначення стратегічних питань майбутнього Академії, її наукового розвитку та якості досліджень.
Австрійська академія наук підтримує широкі міжнародні зв’язки,в тому числі, завдяки розміщенню на території Австрії потужних міжнародних наукових установ, таких як CERN, IIASA, MAGATE. Вона є членом Всеєвропейської федерації академій наук (ALLEA), Міжнародної ради з науки (ICSU), Європейської ради академій наук, бере участь у виконанні багатьох європейських програм.
Дійсними членами та членами-кореспондентами Австрійської академії наук можуть обиратися вчені як з Австрії, так і з-за кордону. Вибори відбуваються щорічно за ініціативи членів Академії.
Матеріали опублікували: Прес-служба Президії НАН України
Олена
