Наука була і залишається однією з рушійних сил суспільного розвитку. Сьогодні ми можемо говорити про амбівалентність ролі науки в житті людства: з одного боку, її досягнення сприяють вирішенню соціальних проблем, а з іншого — сучасна наука та її техніко-технологічні втілення викликають до життя низку соціальних проблем, які раніше були невідомі людству.
Центральною в аналізі сучасного стану взаємодії науки і суспільства є проблема цінностей та їх трансформації в сучасному світі. Комплексність та міждисциплінарність цієї проблеми залучають до розмови широке коло фахівців: політологів, правників, соціологів, філософів, культурологів, педагогів, істориків та ін. Саме така розмова відбулася на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і соціальні проблеми суспільства: трансформація цінностей у сучасному світі» у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна.
Конференція продовжила започаткований у 1998 році цикл форумів, присвячених розгляду найбільш важливих проблем взаємодії науки і суспільства. На попередніх зібраннях обговорювалися проблеми економіки, права, техніки медицини, фармації, біотехнології, харчування, екології, демографії, освіти, культури, духовності та інформатизації.
Співорганізаторами нинішньої конференції виступили Міністерство освіти і науки, Національна академія наук, Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації, Харківська обласна державна адміністрація, Північно-східний науковий центр, Рада ректорів ВНЗ Харківського вузівського центру, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна та інші провідні наукові установи і вищі навчальні заклади. Співголови конференції — академіки НАН України Володимир Семиноженко та Віль Бакіров.
VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наука і соціальні проблеми суспільства: трансформація цінностей у сучасному світі» констатувала, що провідною тенденцією сучасної цивілізації є глибинна зміна парадигм суспільного розвитку. Загострення глобальних проблем і багатогранна інтеграція світу ведуть до необхідності формування глобальної свідомості, яка є відображенням нової реальності. Об’єктивні закономірності розвитку цивілізації поставили під питання раціональність багатьох орієнтацій, які виступали раніше як пріоритетні напрями розвитку. Передбачення системної кризи цивілізації змушує переглянути систему домінуючих цінностей. Це усвідомлення виникає вслід за першими спробами пошуку виходу із ситуації, що склалася, через реформування системи суспільних відносин та виробничої діяльності.
Проте досить швидко виникає питання про провідну роль у цих перетвореннях внутрішніх людських якостей. Будь-яке суспільне перевлаштування означає, перш за все, трансформацію цінностей, які з тих чи інших причин втрачають свою значимість. Сьогодні йдеться про фундаментальні основи людського буття, про вироблення нових цінностей, які покликані забезпечити стратегію виживання і прогресу людства. Необхідний перегляд попереднього відношення до природи і суспільства, відношення, яке було орієнтоване на силове перетворення природного і соціального світу, необхідне вироблення нових ідеалів людської діяльності, нового розуміння перспектив людини.
Ціннісна проблематика відображена в різноманітних проектах і програмах суспільного розвитку. Однак слід зазначити, що реалізація подібних проектів і програм наштовхується на бар’єри людської свідомості, що знаходиться в руслі звичних поглядів, сфокусованих навколо довколишніх подій, малих соціокультурних утворень. Очевидно, що в умовах загострення глобальних проблем мова повинна йти про вироблення цілей, спільних для всього людства, як цілого, шляхи і форми поширення загальнолюдських цінностей, формування глобальної свідомості. Без формування людських якостей неможливе перевлаштування людського життя, його пріоритетів.
Ціннісна свідомість формується на основі людського досвіду, оцінки тих чи інших подій, процесів, явищ. Цінності, вироблені тією чи іншою культурою, засвоюються безпосередньо в процесі соціалізації. За її участі і формуються уявлення про світ, формується світ бажань та інтересів людини, відбувається її залучення до духу культури тієї чи іншої епохи, народу.
В основу системи освіти та виховання має бути покладено формування «нового типу людини» з іншою, ніж раніше, системою цінностей. Йдеться про розвиток і трансформацію ціннісних установок представників окремих культур, наближення їх до загальнолюдських цінностей, здатних забезпечити гармонійний розвиток цивілізації.
Головною особливістю нового типу людини є її залучення до людства в цілому. І хоча образ нової людини ще не сформований як завершений, можна позначити те, на чому цей образ ґрунтується: визнання людини найвищою цінністю і основним джерелом розвитку історії; обґрунтування особливої відповідальності людини перед світом у зв’язку з її унікальним положенням на нашій планеті і у Всесвіті; затвердження принципу універсалізму як єдності людського роду; нового розуміння розуму як основи духовного розвитку.
За підсумками обговорення доповідей конференція прийняла наступні рекомендації:
- вважати дослідження причин та механізмів трансформації цінностей у сучасному світі одним із пріоритетних напрямів соціально гуманітарних студій;
- посилити увагу до політичного, правового, морально-етичного та естетичного виховання молоді у добу глобалізації, сприяти розгортання діалогу культур із врахуванням реалій євроінтеграції;
- враховуючи світову тенденцію зростання етичної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень, вважати за доцільне підвищити відкритість науки до громадської дискусії;
- стимулювати створення загальнонаціональних та регіональних програм адаптації різних верств населення до соціальних змін на основі міждисциплінарного і міжвідомчого представництва та з активним залученням вчених і громадських організацій;
- передбачити у програмах діяльності науково-координаційних рад при облдержадміністраціях заходи, пов’язані з вивченням та розв’язанням соціальних проблем регіонів;
- створити систему багатоступеневого соціального моніторингу, який охоплював би цілу низку соціальних проблем, їх динаміку та вплив на систему ціннісних орієнтацій населення.
Олена
Светлана