В заході взяли участь народні депутати України, представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства екології та природних ресурсів України, посольств Великої Британії, Франції та Швеції в Україні, Групи ЄС для підтримки України, Національної академії наук України, асоціацій, міжнародних і громадських організацій.
Під час комітетських слухань розглядалося питання «декаплінгу» - відмежування темпів економічного зростання від використання природних ресурсів, викидів парникових газів та негативного впливу на навколишнє середовище. Це питання є актуальним, оскільки українська економіка виходить з періоду рецесії, що відповідно викликає необхідність створення запобіжних заходів для збільшення споживання енергоресурсів. Так, за офіційними даними Міжнародного енергетичного агентства в 2013 році енергоємність ВВП України була в 2,6 та 2,4 рази вища ніж в країнах ОЕСР. Такий низький рівень енергоефективності в країні загалом, та в енергоємних галузях економіки зокрема,є викликом конкурентоспроможності національної економіки.
Олександр Домбровський, Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, наголосив на нагальності порушеної проблематики у зв’язку з тим, що Україна споживає в п’ять разів більше енергоресурсів, ніж країни ЄС, і, відповідно, є в п’ять разів менш конкурентною. На думку Олексія Рябчина, голови підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності, питання зниження енергоємності є складною міждисциплінарною проблемою, яка потребує координації зусиль органів влади, аналізу європейського досвіду та експертної підтримки українських фахівців. Народний депутат підкреслив, що термін «декаплінг» потрібно виносити в інформаційне поле, популяризуючи питання енергоефективності та енергозбереження.
На комітетських слуханнях було розглянуто європейський досвід «зеленого» зростання та запропоновано кроки, які допоможуть України досягти рівня європейських країн. Торстен Веллерт, Керівник групи ЄС за напрямом енергетика та екологія, звернув увагу на широкий набір інструментів досягнення декаплінгу економічного зростання та енергоємності ВВП: запровадження політики, стимулюючої придбання меншої кількості нових автомобілів; впровадження енергоефективних технологій при будівництві нових житлових будинків; впровадження вимоги енергоефективного маркування та екодизайну; зниження енергоємності промисловості.
Ральф Фюкс, Голова Фонду ім. Гайнріха Бьолля, поділився своїми міркуваннями про те, що в світі вже відбувається «зелена» революція у зв’язку з глобальними екологічними викликами, серед яких зміна клімату є лише вершиною айсбергу. Європейський експерт наголосив, що найдешевшим джерелом енергії зараз є енергоефективність.
Огляд набутого українського досвіду у сфері зниження енергоємності ВВП було презентовано Сергієм Савчуком, Головою Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Основною метою Національного плану дій з енергоефективності, за словами пана Савчука, є скорочення кінцевого споживання енергії на 9% в 2020 році, найбільше зменшення споживання очікується досягти в житловому секторі. Для досягнення цілей Національного плану було розроблено Державну програму з енергоефективності («теплі» кредити), яка вже має позитивні результати.
Аналіз поняття «декаплінг», рівень споживання енергетичних ресурсів в ЄС та в Україні, можливості та рекомендації для України було презентовано Романом Ніцовичем, Керівником програм Dixi Group.
Підсумовуючи, Ральф Фюкс наголосив, що ми стоїмо на порозі суттєвих світових змін у сфері енергетики: відбувається декарбонізація, трансформуються енергетичні ринки. Україна має можливість стати на рейки «зеленої» економіки, а поєднання українського потенціалу в IT галузі та галузі енергоефективності може стати значним стимулом для розвитку економіки.
Anna
Олена
test