Президент України зустрівся з науковцями, освітянами та парламентарями, які опікуються питаннями розвитку та підтримки науки в Україні. Відбулася відкрита і щира розмова щодо проблем реформування наукової сфери в Україні і переведення її на більш практичний прикладний рівень. Це вже друга зустріч Президента з провідними українськими вченими та науковцями за останні півроку.
Глава держави повідомив про своє рішення підписати Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність», який був прийнятий Верховною Радою України. Президент назвав прийняття цього Закону за демократичною прозорою процедурою із залученням Міністерства освіти і науки, НАУ, вишів, депутатського корпусу, громадянського суспільства прикладом консолідації і досягнення спільної мети. При цьому Глава держави наголосив на спільній відповідальності науковців та практиків за імплементацію цього Закону та запевнив учасників наради щодо своєї активної участі в цьому процесі.
«Я розраховую на вас. Ми маємо використати той потенціал, наших майбутніх нобелівських лауреатів, я впевнений, що вони будуть. Маємо створити лабораторії, створити умови захисту результатів їх інтелектуальної праці. Маємо створити законодавство. Маємо створити для них соціальні ліфти, і в цьому полягає реформа Академії наук, бо для кожного відкривається ця перспектива», – сказав Глава держави, наголосивши, що запорукою успіху в цьому напрямку є спільна розробка Закону.
Глава держави також висловив думку, що слід позбавлятися від радянських стереотипів, прокрустова ложа сприйняття науки. «Ми живемо в інших умовах. Ми створимо для молодих вчених найкращі умови. Але цією найкращою умовою буде змагальність, ви будете змагатися за гранти. Ви будете змагатися за кошти оборонпрому, за кошти державного оборонного замовлення. Будете змагатися, щоб отримати кошти по енергоефективності», – сказав Президент.
«Ми маємо розраховувати в першу чергу на себе. І цей Закон, який ми підписали, відкриває перед нами унікальні перспективи. Але перед справжніми вченими, справжніми науковцями, людьми, які хочуть перетворити Україну в сучасну європейську державу. І критерієм для мене буде, – щоб це відчув звичайний громадянин», – заявив Петро Порошенко.
Говорячи про взаємодію влади і науки протягом останнього року, Президент зазначив: «Спільними зусиллями нам вдалося максимально скоротити відстань між науковою розробкою до її практичної реалізації, особливо що стосується сфери національної безпеки і оборони».
Учені у своїх виступах навели приклади зростання ефективності наукових розробок, особливо відчутними вони стали за минулий рік в сфері атомної енергетики, ракетобудуванні та авіабудуванні.
В цьому контексті знаковим був виступ Президента Національної академії наук Бориса Патона, в якому він навів приклади останніх розробок українських науковців, які дозволили подовжити термін використання ядерних реакторів та значно активізувати спільні з виробниками проекти та розробки в оборонній сфері.
Глава держави закликав науковців розробляти проекти у галузі енергоефективності. «Фінансування на енергоефективність є. 200 мільйонів доларів ми привезли лише на це – давайте проекти. Розробіть і давайте проекти з енергоефективності», – сказав Президент. При цьому Президент привернув увагу до результатів Паризького саміту з питань клімату. «Це – революція. Це ми маємо продовження Кіотських досягнень... Це дає нам можливість отримувати світові кошти для розвитку системи енергозбереження, енергоефективності і захисту навколишнього середовища», – відзначив Петро Порошенко.
Попри певні успіхи, науковці зауважували на малому державному фінансуванні академічної та дослідницької науки, низькому попиті на наукові розробки, слабкій взаємодії бізнеса та науки. Обговорювалися питання альтернативних небюджетних джерел фінансування науки, зокрема через Фонд фундаментальних досліджень із залученням міжнародних грантів. Також обговорювалися питання долучення українських розробників до європейського дослідницького простору, запровадження сучасних, зокрема європейських систем оцінювання ефективності наукових досліджень, створення громадського органу в системі Національної академії наук, який би сприяв більш ефективній практичній роботі науковців.
Всі учасники зустрічі наголошували на пріоритетності підтримки армії, впровадження в оборонний комплекс українських наукових та науково-технічних розробок.
При цьому Президент України наголосив, що існує можливість через систему державного оборонного замовлення у безпосередній співпраці з виробниками запропонувати інноваційні розробки, які дозволять посилити обороноздатність країни та забезпечать науковців фінансуванням.
Учасники зібрання запропонували найближчим часом провести форум, який би об’єднав бізнесменів та науковців та дозволив пришвидшити процес реформування науки в Україні, підвищення її ефективності та створення умов для інноваційного бізнесу Україні.
У зустрічі з Президентом взяли участь Президент НАН України академік Борис Патон, Радник Президента - директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін, вiце-президенти НАН України Антон Наумовець та Анатолій Загородній, Міністр освіти та науки Сергій Квіт, Голова парламентського комітету з питань освіти Лілія Гриневич, народний депутат України Олексій Скрипник, Заступник Глави АПУ Ростислав Павленко, ректор КНУ Леонід Губерський, ректор Київського політехнічного інституту Михайло Згуровський, академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, академік Національної академії наук України Микола Жулинський, заступник Міністра освіти і науки України, президент Українського фізичного товариства Максим Стріха, головний експерт з науки Реанімаційного пакету реформ, виконавчий директор "Українського наукового клубу" Наталія Шульга, головний учений секретар НАН України, академік НАН В’ячеслав Богданов, президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Андрій Мелешевич.
Anna
Олена