10 листопада 2015 року народні депутати Верховної Ради України 290 голосами прийняли в першому читанні законопроект 2244а «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Міністр освіти і науки України Сергій Квіт, представляючи у Верховній Раді законопроект «Про наукову та науково-технічну діяльність», закликав народних депутатів підтримати це надзвичайно важливе питання для розвитку держави.
Сергій Квіт зазначив, що реально витрати на науку сьогодні складають 4,2 млрд. грн., тобто, менше ніж 200 дол. США, що становить всього 0,25 відсотка від українського ВВП. За словами Міністра, 60 відсотків із цієї суми припадає на Національну академію наук і 10 відсотків – на всі українські університети разом узяті. Також Міністр, для порівняння, навів цифри фінансування науки в інших країнах. Виявилося, що кошти на науку одного найменшого європейського університету більші, ніж витрачаються в усій нашій державі. В Польщі витрачається 5 мільярдів доларів США, в Росії –20, в Китаї – 80 і в США – 350. «Фактично ми не фінансуємо наукові дослідження в сучасному розумінні цього слова. Ці кошти, які ми витрачаємо, лише підтримують життєдіяльність системи», - зазначив Міністр.
Сергій Квіт наголосив на важливості прийняття нового закону та підкреслив, що представлений до розгляду Парламенту законопроект пропонує суттєво змінити наукову сферу країни.
Як зазначив Міністр, у представленому законопроекті пропонується фінансувати всі наукові дослідження в усіх інституціях: і університетах, і наукових установах, з одного фонду – Національного фонду досліджень. Також буде створено Національну раду з питань розвитку науки і технологій, що формуватиме державну політику у сфері наукових досліджень. «Ця державна політика стосуватиметься інтеграції науки і освіти. Тобто, будуть створюватися якісно нові інфраструктурні підрозділи за кращими світовими зразками, зокрема, наукові інноваційні екосистеми. Академічні інститути та університети відкриватимуть спільні магістерські, докторські програми», - наголосив Сергій Квіт.
Підтримуючи законопроект, народний депутат Іван Кириленко підкреслив що завдяки науці та науково-технічному прогресу здійснюються економічні та соціальні прориви, тому питання забезпечення розвитку науки є надзвичайно актуальними сьогодні. Іван Кириленко поінформував, що законопроект враховує ситуацію, яка склалася з науковими кадрами, зокрема, відтік талановитих молодих науковців за кордон. «Проект закону містить низку нововведень, спрямованих на покращення соціального статусу науковця і пенсійного забезпечення. Головне - законопроектом визначається, що 2025 року фінансування наукової сфери зі всіх джерел має вийти на рівень 3% ВВП», - повідомив народний депутат.
Народний депутат Олексій Скрипник під час обговорення законопроекту зауважив, що даний проект закону є найбільш фундаментальним, оскільки робоча група, що працювала над ним, взяла всі найкращі ідеї з чотирьох попередніх законопроектів, які були зведені у проекті, запропонованому Міністерством освіти і науки.
Народний депутат Сергій Тарута зазначив, що законопроект передбачає партнерство держави та приватних інвесторів у галузі наукових інновацій та винаходів, що сприятиме комерційному розвитку наукової галузі. За словами Сергія Тарути, таке нововведення дасть українським науковцям можливість гідно заробляти, не залишаючи батьківщину.
Народний депутат Лілія Гриневич, голова комітету ВРУ з питань науки і освіти, підбиваючи підсумки обговорення зазначила, що прийняття законопроекту «Про наукову та науково-технічну діяльність» дозволить створити нову платформу для розвитку української науки. Також Лілія Гриневич наголосила на необхідності врахування у законопроекті №2244а низки узгоджених позицій альтернативних проектів законів, та важливості його доповнення статтями, а саме: про повноваження Верховної Ради та Президента України у сфері наукової та науково-технічної діяльності, про регіональні наукові центри у редакції Комітету ВРУ з питань науки і освіти.
Законопроект №2244а спрямований на модернізацію законодавчого забезпечення сфери наукової і науково-технічної діяльності та передбачає створення нових підходів до управління і фінансування у науці, а саме:
- забезпечення ефективності та прозорості при здійсненні наукових досліджень і розробок та при їх фінансуванні,
- підвищення рівня ефективності взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності,
- створення законодавчого підґрунтя для комерціалізації результатів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, що здійснюються державними науковими установами,
- актуалізація окремих положень чинного Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Олена
