Комітет з питань науки і освіти розглянув пропозиції щодо законопроекту «Про наукову і науково-технічну діяльність»

13 жовтня у приміщенні Комітету з питань науки і освіти відбулося засідання робочої групи з підготовки пропозицій до узагальненого проекту закону на базі законопроекту «Про наукову і науково-технічну діяльність» під реєстраційним №2244а. Робота тривала відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана щодо якнайшвидшого розгляду 70 пріоритетних законопроектів із Плану законодавчого забезпечення реформ.

У засіданні взяли участь члени робочої групи, які представили своє бачення на шляхи злиття чотирьох законопроектів в один. За основу було взято урядовий законопроект «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Модератором дискусії виступила голова Комітету Лілія Гриневич. Це засідання Комітету є першим в історії Верховної Ради України, що наживо транслювалося до Мережі Інтернет.

Лілія Гриневич зазначила що це перше засідання робочої групи, на якому потрібно вийти на узгоджене рішення по даному законопроекту та підготувати єдиний документ до першого голосування.

Адже законопроект «Про наукову і науково-технічну діяльність» буде сприяти не тільки розвитку науки та покращенню науково-технічного потенціалу України, а й допоможе науковим установам в практичному застосуванні та реалізації власних результатів наукових досліджень та розробок, підвищить статус науковців й зробить престижною їх роботу, а також приведе науково-технічну діяльність українських вчених до світових стандартів та наблизить норми нашого законодавства до законодавства ЄС.

Свої принципові позиції викладали автори проектів №2244а-1, поданого народними депутатами Григорієм Заболотним, Тарасом Кременем, Іваном Кириленком, Володимиром Литвином і Ігорем Бриченком; №2244а-2, поданого народними депутатами від фракції «Самопоміч» у Верховній Раді, Оленою Сотник, Олексієм Скрипніком та Олегом Березюком; а також №2244а-3, поданого народним депутатом Сергієм Тарутою.

Законопроект 2244а представив Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки. Присутні також заслухали доповіді Івана Кириленка щодо законопроекту 2244а-1, Ігора Мриглода щодо законопроекту 2244а-2, а також Валентина Чебанова та Володимира Семиноженка щодо законопроекту 2244а-3.

Основними принциповими позиціями, на яких зосередилось обговорення, були статус регіональних наукових центрів, Малої академії наук та Національної академії наук, повноваження Верховної Ради України і Президента у даній сфері, а також соціальні гарантії працівників науки.

Нагадаємо, раніше Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман зокрема заявив наступне: «Ми оприлюднимо всі засідання комітетів з персональним відвідуванням, і там, де зараз це можливо, в тому числі і онлайн-трансляцію. Прошу також враховувати при цьому визначений план законодавчого забезпечення реформ».

За статистичними даними загальна кількість працівників організацій, які виконували наукові та науково-технічні роботи на кінець 2014 року становила 109,6 тисяч осіб, у тому числі 58,7 тисяч дослідників, 10,7 тисяч техніків, 20,1 тисяча допоміжного персоналу та інших працівників. Частка дослідників з науковими ступенями становила 32,3%. В державному секторі працює 32484 осіб, у секторі ВНЗ – 5973, у підприємницькому секторі – 20238 осіб. Дослідження виконуються у 999 установах, з яких – 422 недержавні установи, 158 вишів та 419 державних структур, зокрема 321 організації академічного сектору (НАН, НААН, НАМН, НАПН, НАПрН, НАМ України). У 2014 році на дослідження у державі загалом витрачалося 10320327,9 тисяч грн., а на одного дослідника - 7991,5 доларів США.