Головна мета нового законодавства - створити умови для повноцінної інтеграції української науки в світовий дослідницький простір, щоб український науковий, інноваційний продукт міг на рівних конкурувати в Європі та світі. Про це заявила Лілія Гриневич, голова Комітету з питань науки та освіти під час брифінгу перед комітетськими слуханнями щодо нового закону про науку та науково-технічну діяльність 16 вересня 2015 року.
На думку голови Комітету, новий закон повинен бути сумісним з європейським науковим простором. Зокрема, відповідати принципам бюджетної прозорості, чесної конкуренції, максимальної відкритості ринку праці для всіх дослідників, академічної мобільності, а також активно сприяти обігу, передачі наукової інформації та трансферту технологій. «Європейський ринок Україна має завойовувати інноваційним продуктом. І у нас є всі можливості зробити це», - сказала Л.Гриневич.
Також нове законодавство має відповідати рекомендаціям минулорічних Парламентських слухань «Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави». Ще одним завданням є демонополізація науки. «Важливо не виростити нового дракона, замінивши одну забюрократизовану монополізовану систему іншою», - наголосила Л.Гриневич.
Під час комітетських слухань розглянули чотири законопроекти про науку та науково-технічну діяльність (№№ 2244а, 2244а-1, 2244а-2, 2244а-3). Законопроект 2244а представив М.Стріха, заступник Міністра освіти і науки. Присутні також заслухали доповіді: І.Кириленка щодо законопроекту 2244а-1, І.Мриглода щодо законопроекту 2244а та В.Чебанова щодо законопроекту 2244а-3. Під час слухань не приймали рішення щодо того, який законопроект брати за основу, оскільки не було кворуму депутатів. Рішення буде прийматися членами Комітету на засіданні Комітету.
«Урядовий законопроект є найкращою основою для подальшої роботи», - зазначила голова Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич. Водночас, вона вказала на низку принципових моментів, які урядовцям слід врахувати у своєму документі. Зокрема, йдеться про розширення прав наукових закладів, покращення соціального статусу вчених, а також залучення молодих вчених до формування наукової політики.
У слуханнях взяли участь народні депутати, представники міністерств та відомств, обласних державних адміністрацій, національних академій наук, громадських наукових організацій, директори наукових установ, проректори з наукової роботи вищих навчальних закладів.
Довідково: Необхідність розробки нового законодавства про наукову та науково-технічну діяльність було визначено під час Парламентських слухань «Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави», які відбулися 2 липня минулого року. Розробку нового закону передбачено Коаліційною угодою та Програмою дій уряду.
Светлана
Олена