В Україні щорічно викидається близько 3 млн. акумуляторів для автомобільного транспорту

AKB

Щорічно в Україні викидається близько 3 млн. свинцево-кислотних акумуляторів для автомобільного транспорту.

За оцінкою фахівців, з такою кількістю відпрацьованих акумуляторних батарей (АКБ) у навколишнє середовище потрапляє близько 80-90 тисяч тонн свинцю і свинцевих сполук, не менше 21 тис. тонн розчину сірчаної кислоти та близько 10 тис. тонн інших компонентів, які можна використовувати повторно, передає Термінал.

«В Україні лише 20-25% акумуляторів для автомобільного транспорту збираються для утилізації, - зауважують експерти. - Це практично неконтрольований і найбільш небезпечний в екологічному плані процес».

Наразі сучасне переробне підприємство з рекуперації свинцю працює Дніпропетровську. Завод був запущений Міжнародною науково-промисловою корпорацією «Веста» на базі заводу з виробництва акумуляторних батарей у вересні 2011 року.

Метал, який витягується зі старих автомобільних акумуляторів, використовується у нових АКБ. Потужності заводу дозволяють виробляти до 22 тис. тонн свинцю та свинцевих сплавів у рік. Згідно з даними, підприємство здатне щорічно переробляти близько 3,5 млн. використаних акумуляторів, при цьому вилучаючи не тільки свинець, але й супутній кристалічний сульфат натрію, який використовується у скляній промисловості, а також гранульований поліпропілен та шлак для дорожньо-будівельної галузі.

«Всі ці речовини з'являються у результаті переробки електроліту, яким заповнені акумуляторні батареї, - розповідають у «Весті». - У підсумку загальна ефективність очищення акумуляторного лому може доходити до 99%».

Як зазначають фахівці, у процесі переробки АКБ вся вода використовується у режимі зворотного циклу. «Технологія рекуперації передбачає зниження концентрації оксидів азоту та зменшення більш ніж на 20% споживання природного газу завдяки застосуванню газокисневих (замість газоповітряних) пальників у роторних плавильних печах», - пояснюють у «Весті».

Наразі в Україні оптові партії використаних акумуляторів збирають на переробку спеціальні дилерські організації, тоді як приватна особа може здати АКБ в залежності від ємності – 2 гривні за ампер-год.

Згідно з прийнятою у 2006 році Директивою ЄС, використання деяких небезпечних речовин в акумуляторних батареях повинно бути обмежене, а збір і переробку необхідно довести у 2012 році до 25%, а у 2016 році - до 45%. Крім цього, відповідно до встановлених документом нормативів повинні бути перероблені 65% від середньої ваги свинцево-кислотних батарей, 75% від середньої ваги нікелево-кадмієвих батарей і 50% від середньої ваги інших відпрацьованих батарей.

Як наголошують фахівці, гармонізація вітчизняних нормативно-правових актів із законодавством ЄС зобов'язує й Україну дотримуватися вказаних показників.

 

Регіони

Vinnytsya Lutsk Dniepropetrivsk Donetsk Zhytomyr Uzhgorod Zaporizhzhya Ivanofrankivsk Kyivska Kyrovograd Crimea Lugansk Lviv Mykolaiv Odessa Poltava Rivne Sumy Ternopil Kharkiv Kherson Khmelnytsky Cherkasy Chernigiv Chernivtsi
Київ

Публікації

December 2024
Mo Tu We Th Fr Sa Su
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5

 

Випадкова стаття

  • 1
  • 2
  • 3

Консультації з питань Горизонт 2020

19-09-2013 Anna - avatar Anna

В приміщенні НІП України проводяться консультації з питань Сьомої Рамкової програми ЄС з досліджень та технологічного розвитку, фінансового менеджменту європейських проектів, програм наукової мобільності та нової програми Горизонт 2020, перші...

ХІ Український біохімічний конгрес

08-10-2014 Anna - avatar Anna

Українське біохімічне товариство, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка інформують, що 6-10 жовтня 2014 р. в м. Києві на базі Київського національного університету...

Україна та Японія розвиватимуть співробі…

25-07-2013 Anna - avatar Anna

23 липня 2013 року в приміщенні Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася зустріч з лауреатом Нобелівської премії з хімії 2001 року, Президентом Інституту Рікен (Японія) паном Рьоджі Нойорі.