Ініційовані Комітетом слухання на тему: "Інтелектуальна власність в Україні. Стан та концептуальні засади розвитку" відбулися 15 жовтня 2014 року.
До підготовки, проведення та участі у слуханнях були залучені народні депутати, представники Уряду, Адміністрації Президента, Ради національної безпеки і оборони, національних академій наук, наукових кіл і громадських організацій, бізнесу, адвокати.
Головна мета слухань - напрацювання концептуальних пропозицій щодо формування ефективної державної політики у сфері охорони прав інтелектуальної власності.
Голова Комітету Лілія Гриневич у доповіді звернула увагу на два основні питання - законодавче врегулювання питань інтелектуальної власності та питання управління цією сферою.
Вона звернула увагу на те, що сьогодні в Україні, зважаючи, насамперед, на низьку платоспроможність населення, у ряді сфер, особливо комп'ютерних програм, аудіовізуальної продукції діють стимули до споживання продукції, виготовленої з порушенням прав інтелектуальної власності і також до її виробництва через високі прибутки, які можна отримувати внаслідок недотримання таких прав.
Серед основних проблем сфери інтелектуальної власності Л.Гриневич назвала неефективне державне управління і відсутність координації діяльності органів державного управління щодо охорони інтелектуальної власності та застаріле законодавство, яке не відповідає сьогодні європейським актам і сучасному стану суспільних відносин. Вона звернула увагу на невиправдано ускладнені процедури державної реєстрації та захисту прав інтелектуальної власності, які містять корупційні та дискримінаційні ризики через їх непублічність, непрозорість; правоневизначеність щодо підвідомчості спорів у цій сфері; відрив науки від бізнесу через відсутність інфраструктури комерціоналізації винаходів і впровадження їх у виробництво; відсутність культури і поваги у суспільстві до права інтелектуальної власності; відсутність прозорих і доступних процедур набуття та захисту прав інтелектуальної власності; недосконалі механізми протидії корупції у цій сфері.
Голова Комітету висловилася за те, щоб в рекомендаціях слухань дати наказ наступному складу Верховної Ради, зважаючи на актуальність даних проблем, щодо того, що вони повинні робити в сфері законодавства, яке регулює інтелектуальну власність. Спеціальне законодавство з питань охорони прав інтелектуальної власності в Україні складається: з законів у сфері промислової власності, там є сім законів; авторського права і суміжних і суміжних прав, 3 закони; та 48 міжнародних договорів і угод, що ратифіковані Верховною Радою України; а ще – 12 міжурядових угод. От лише спектр цього законодавства демонструє нам, як складно управляти такою сферою.
Л.Гриневич зауважила, що до цього часу це законодавство не приведене у відповідність до цивільного кодексу, законодавства Європейського Союзу. І ці проблеми справді обговорюються вже понад 10 років. І практика застосування чинного законодавства виявила цілий ряд прогалин, які призводять до неефективності механізму забезпечення охорони права інтелектуальної власності і не дозволяє нам створити цивілізований ринок об'єктів цієї сфери.
"Ми не маємо сьогодні врегульованої цілої низки проблеми. Серед яких: колективне управління авторськими суміжними правами, володіння та управління правами на об'єкти інтелектуальної власності, створені за рахунок коштів державного бюджету та централізованих загальнодержавних фондів, не визначено в яких конкретних випадках в якому порядку держава може набувати і використовувати права власності на об'єкти інтелектуальної власності", - зазначила доповідач.
Вона також звернула увагу на те, що 6 вересня вступив в дію Закон "Про вищу освіту" і однією з новацій цього закону є якраз те, що за вищими навчальними закладами, відповідно до статуту, закріплюється право інтелектуальної власності на об'єкти, створені за власні кошти або кошти державного чи місцевих бюджетів. Це ж право закладено в новий проект закону про науково, науково-технічну діяльність, то ж потребує обговорення питання, який це повинно дати поштовх встановленню інфраструктури впровадження винаходів виробництва і комерціоналізації наукових досягнень.
Учасники слухань виходили з усвідомлення того, що саме інтелектуальна власність є основою інноваційного розвитку держави. Відродження та економічне зростання країни можливо забезпечити лише за умови пріоритетної підтримки та використання інтелектуального капіталу нашої держави, активного залучення культурного, наукового та науково-технічного потенціалу до вирішення всього комплексу соціально-економічних проблем, що стоять перед державою. Лише державницький підхід до сфери охорони прав інтелектуальної власності може забезпечити розробку, залучення та впровадження самих передових наукомістких технологій.
Промовці у своїх виступах зосередилися на ключових чинниках, які мають формувати стратегію розвитку національної системи інтелектуальної власності: на необхідності створення ефективного нормативно-правового поля у сфері охорони прав інтелектуальної власності та побудові ефективної системи державного управління сферою інтелектуальної власності, на необхідності комплексного підходу до вирішення проблем охорони прав інтелектуальної власності, зокрема, у оборонно-промисловому комплексі, агропромисловому комплексі, у сферах охорони здоров’я, науки, культури, освіти.
Зокрема, учасники слухань акцентували увагу на тому, що одним із основних завдань України у формуванні сучасного законодавства є імплементація європейських норм права інтелектуальної власності, що випливає з підписаної та ратифікованої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. А при гармонізації систем правової охорони інтелектуальної власності України та Європейського Союзу Україна має максимально враховувати національні інтереси.
Учасникам слухань для обговорення були надані аналітичні матеріали органів виконавчої влади, ґрунтовна інформаційно-аналітична довідка, підготовлена робочою групою з підготовки та проведення слухань, а також проект рекомендацій.
До інформаційно-аналітичної довідки ввійшли матеріали щодо: концептуальних засад розвитку національної системи інтелектуальної власності в Україні (мета, цілі); контролю щодо стану справ у сфері інтелектуальної власності в Україні; державного регулювання сфери інтелектуальної власності та національної стратегії інтелектуальної власності; аналізу фактичного стану правового регулювання та правозастосування у сфері правової охорони інтелектуальної власності; імплементації положень Угоди про асоціацію України з ЄС у сфері інтелектуальної власності; шляхів реформування законодавства з питань інтелектуальної власності в окремих галузях (у галузі національної безпеки і оборони, у сфері охорони здоров’я, в аграрному секторі); захисту прав інтелектуальної власності; освіти та науки у сфері інтелектуальної власності, тощо.
За результатами Комітетських слухань буде сформована остаточна редакція рекомендацій, що вмістить пропозиції, які мають стимулювати державну владу на побудову ефективної системи управління у сфері захисту прав інтелектуальної власності в Україні та повинні якомога швидше бути втілені у відповідні проекти нормативно-правових актів.
Зокрема, відповідно до проекту рекомендацій, з метою покращення стану правовідносин у сфері інтелектуальної власності, приведення їх у відповідність із сучасними тенденціями розвитку суспільства, забезпечення виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань, зокрема перед Європейським Союзом, та визначення національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності учасники слухань пропонують рекомендувати Верховній Раді взяти до відома висловлені учасниками слухань оцінки стану сфери інтелектуальної власності та пропозиції щодо концептуальних засад її розвитку; розглядати як пріоритетні внесені до Верховної Ради проекти законів у сфері охорони прав інтелектуальної власності; забезпечити імплементацію в них положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Олена
Anna