28 березня 2014 року Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти проведено обговорення Концепції розвитку Національної академії наук України в контексті змін до законодавства України у науково-технічній сфері. В роботі наради взяли участь понад 80 представників наукових кіл, громадських організацій, органів державної влади.
Розпочинаючи обговорення, голова Комітету Лілія Михайлівна Гриневич наголосила на проблемі розробки і впровадження вітчизняних інновацій, які великою мірою визначають конкурентоздатність України серед інших країн. Також голова Комітету звернула увагу учасників на важливість забезпечення належних умов для розвитку вітчизняної наукової сфери та ефективності роботи Національної академії наук України, зокрема. «Ми не прагнемо переформатування НАН України до статусу почесного наукового товариства, як це сталося в Росії, розуміючи що такі спроби можуть призвести до знищення науки в Україні, розбазарювання майнового комплексу Академії» - зазначила Лілія Михайлівна. «Я і мої колеги стоїмо на позиції, що НАН України має бути збережена як самоврядна наукова організація» - підкреслила голова Комітету. Продовжуючи, Л.М. Гриневич закцентувала увагу на безумовній необхідності оптимізації роботи Академії як вищої державної наукової організації, що зумовлена викликами часу.
Про основні положення Концепції розвитку Національної академії наук України розповіли віце-президенти НАН України академіки НАН України А.Г.Наумовець та А.Г. Загородній. Спершу академік А.Г. Наумовець представив важливі результати наукової та науково-дослідної діяльності установ НАН України. Далі мова йшла про окремі положення Концепції, які, зокрема, стосувались питань вдосконалення засад фінансування досліджень, подальшої інтеграції академічної та університетської науки, розширення доступу науковців до зарубіжних наукових баз, поглиблення міжнародної співпраці та інших.
Академік А.Г. Загородній зазначив, що Концепція передбачає суттєве розширення конкурсних засад розподілу коштів, зокрема, на основі програмно-цільового методу організації наукових досліджень. В перспективі - збільшення конкурсного фінансування від 50 до 80%. Анатолій Глібович підкреслив, що завдяки проблемно-цільовим методам організації наукових досліджень вдається також значно розширити міжнародну наукову співпрацю і як приклад навів деякі результати виконання Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки: «Завдяки цій програмі дійсно виникли дуже широкі міждисциплінарні зв’язки між науковцями фізико-технічного і хіміко-біологічного профілю. Це і нанобіологія, і нанофізика, і, особливо, це методи розв’язання чи складне моделювання надскладних задач. Оскільки до координаційних органів таких програм залучається широка наукова спільнота, хочу запевнити, що ці конкурси проходять об’єктивно і прозоро. Програма також дозволила посилити зв’язки між науковцями Академії та університетів» - підкреслив академік А.Г. Загородній.
Серед інших новацій в інтеграції академічної та університетської науки Концепція передбачає започаткування спільних конкурсів наукових проектів університетів та інститутів НАН України. Академік А.Г. Загородній зазначив, що зараз підводяться підсумки конкурсу робіт об’єднаних колективів, на який надійшло понад 100 заявок.
Далі учасники обговорення зосередились на питаннях державного управління та громадського контролю за науково-технічною сферою, створення системи прогнозування та формування пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, належного фінансування та демократичних форм його розподілення, збільшення частки конкурсного та грантового забезпечення наукових досліджень, підвищення відповідальності за якість і використання результатів науки, оздоровлення наукового середовища та підвищення статусу вченого. Особливу увагу було приділено проблемі залучення до наукової діяльності молодих кадрів. Розглядались питання внутрішньої організації та життя наукового середовища Академії.
Були висловлені і окремі думки з загальною критичною оцінкою Концепції. При цьому наголошувалось на необхідності комплексного багатостороннього емпіричного аналізу наявного стану речей в державі та науці методами юриспруденції, соціології, економіки, наукометрії тощо.
Учасники наради підтвердили позицію про те, що відродження та економічне зростання країни, особливо в кризовій ситуації, можливо забезпечити лише за умови пріоритетної підтримки галузей освіти і науки України. Про це свідчить і позитивний досвід ставлення до цих сфер у кризовий періоди 30-х років США, повоєнній Німеччині, тощо. Отже, перед усім, саме держава має змінити своє ставлення до науки та забезпечити сприятливі умови діяльності науково-технічної сфери в Україні. І, що важливо, мають бути створені ефективні умови самоорганізації НАН України, самозбереження і максимального спрямування на кінцевий результат.
Завершуючи нараду, Л.М.Гриневич наголосила, що напрацювання громадського обговорення будуть враховуватись при підготовці нової редакції закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», над яким зараз працює Комітет. Голова Комітету поінформувала, що Верховною Радою України прийнято рішення про проведення 2 липня 2014 парламентських слухань на тему «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави», які стануть продовженням плідної дискусії з питань реформування та розвитку науки в Україні та опрацювання підготовлених змін до закону про науку.
Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України
Додатково: ця інформація розміщена на сайті Верховної Ради України:
user_kiev_3
Anna
