Заснований в січні 2006 року Росією і Казахстаном, на сьогоднішній день він уже є міжнародною фінансовою організацією, до складу якої, поряд з державами-засновниками, входять Вірменія, Таджикистан, Білорусь і Киргизстан. Статутний капітал Банку становить більш ніж 1.5 млрд. доларів США. Зараз обсяг інвестиційного портфеля Банку перевищує 3.5 млрд. доларів США. За історично короткий проміжок часу Банкові вдалось стати дієвим фінансовим інструментом поглиблення інтеграції на пострадянському просторі.
Банк сприяє сталому економічному розвиткові держав-учасників і стимулює розширення регіонального співробітництва через фінансування інвестиційних проектів. В процесі відбору першочергова увага надається проектам, які мають інноваційну складову та інтеграційний ефект. Банк володіє методологіями для оцінки ефекту додаткового випуску продукції та зайнятості в суміжних галузях в результаті реалізації відібраних проектів, а також потенціалу генерації взаємних торгових потоків та інвестицій.
З урахуванням потреб і стратегічних планів держав-учасників в сфері модернізації економік і переходу на інноваційний шлях розвитку, в діяльності Банку зростає значимість проектів націлених на впровадження передових технологій. Прикладом подібних проектів є: виробництво по випуску вантажних вагонів нового покоління в місті Тихвін Ленінградської області; створення виробництва літаків Сухой Суперджет 100 і першого в Росії індустріального комплексу з виробництва полікристалічного кремнію.
Поряд з інвестиційною діяльністю питання інтеграційного будів-ництва та модернізації економік держав-учасників посідають пріоритетне місце й в аналітичній роботі ЄАБР. За підтримки Банку групою міжнародних та вітчизняних експертів спільно зі спеціалістами Європейської Економічної Комісії ООН в 2011 в. був підготовлений «Огляд інноваційного розвитку Республіки Білорусь». Зараз аналогічний проект виконується в Казахстані. Основна мета цієї ініціативи полягає у напрацюванні рекомендацій щодо стимулювання інноваційної діяльності в цих країнах, а також покращення загальної ефективності національної інноваційної системи в рамках Єдиного економічного простору. Ведуться переговори про можливість підготовки огляду інноваційного розвитку України.
В контексті розширення складу учасників ЄАБР і переговорного процесу про встановлення співробітництва з Україною, Банком за безпосередньої участі провідних інститутів Національної академії наук України в період з 2007 по 2012 рр. була реалізована низка дослідних проектів:
Науково-дослідна робота «Прогнозні пропозиції інноваційно-технологічної взаємодії Росії та України», 2007 р.;
«Науково-технологічна взаємодія Росії та України: прогнозування можливостей та їх механізми реалізації», 2010 р.;
Розробка концепції та проекту Програми економічного співробітництва Російської Федерації та України на 2011-2020 рр., 2010–2011 рр.;
«Оцінка макроекономічного ефекту від входження України до Митного союзу та Єдиний економічний простір в рамках ЄврАзЕС», 2011 р.;
«Комплексна оцінка макроекономічного ефекту різноманітних форм глибокого економічного співробітництва України з країнами Митного союзу та Єдиного економічного простору в рамках ЄврАзЕС», 2011-2012 рр.
Більшість з цих проектів було реалізовано спільними зусиллями Інституту економіки і прогнозування НАНУ, Інституту народногосподарського прогнозування РАН і ЄАБР. В ході останнього з перелічених досліджень, вперше за останні 20 років був розроблений міжгалузевий прогнозно-аналітичний комплекс моделей для чотирьох провідних країн регіону в єдиній методології. Такий підхід дозволив отримати обґрунтовані оцінки можливих сценаріїв інтеграції на пострадянському просторі. В рамках цих сценаріїв розглядались, як наслідки зняття обмежень у взаємній торгівлі, так і масштаби можливих синергетичних ефектів. Розрахунки демонструють, що інтегральний ефект від створення ЄЕП і наступного приєднання до нього України може оцінюватися на рівні 1.1 трильйона доларів США (в цінах 2010 року). При цьому приріст ВВП України складе 6%, Білорусі – 15%, Казахстану – 3.5%, Росії – 2%.
В наш час результати вже проведених досліджень дають підстави розглядати можливість фінансування намічених Росією та Україною спільних проектів в авіабудуванні, атомній енергетиці, суднобудуванні. Зокрема, ЄАБР веде переговори з Об’єднаною Авіабудівною Компанією про фінансування програми виробництва Ан-148/158 і відновлення виробництва Ан-124. Крім цього Банк розглядає можливість участі спільно з ДК «Росатом» та Ощадбанком у фінансуванні будівництва енергоблоків №3 і 4 Хмельницької АЕС. Банк вивчає перспективи участі у фінансуванні створення виробництва ядерного палива (ТВЕЛ) в Україні, модернізації придбаного Трансмашхолдингом підприємства "Луганськ-тепловоз", придбання верфей в Україні (Чорноморський суднобудівний завод, Херсонський суднобудівний завод).
Банк і в подальшому має намір приділяти особливу увагу підтримці дослідних ініціатив академій наук Росії та України з метою виходу на перспективні проекти у високотехнологічних галузях економік двох країн.
user_kiev_3
Anna
Олена