Юрій Петрович пройшов славний життєвий шлях. Він народився у Києві в сім’ї службовців. Він отримав вищу освіту у Київському державному університеті ім.. Т.Г. Шевченка радіофізичний
факультет якого він закінчив в 1959 р. за спеціальністю „Фізична електроніка”. Уже в університеті він почав наукову роботу. Початок наукової діяльності вченого тісно пов'язаний з кафедрою фізичної електроніки Київського університету, де в 1966 році він захищає кандидатську дисертацію.
З 1969 р. Юрій Петрович Корчевой переходить на роботу в Інститут електродинаміки АН УРСР, Тут він розпочав масштабні наукові дослідження і почалося його стрімке зростання як вченого і організатора. У 1982 р. Ю.П. Корчевой захищає докторську дисертацію «Елементарні процеси в низькотемпературній плазмі лужних металів». Згодом його обирають на посаду завідувача відділом фізики низькотемпературної плазми. В період з 1985 по 1988 роки Ю.П. Корчевой очолював відділення Інституту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР. З 1988 року Юрій Петрович стає
заступником директора з наукової роботи Інституту проблем енергозбереження АН УРСР, очолює Відділення високотемпературного перетворення енергії. Саме на базі цього відділення в 1996 році був створений Науково-технічний центр (нині інститут) вугільних енерготехнологій (НТЦВЕ) подвійного підпорядкування – Національній академії наук та Міністерству енергетики та електрифікації України, який і очолив Юрій Петрович.
Сфера наукових інтересів Юрія Петровича Корчевого – питання прямого перетворення теплової енергії в електричну та використання низькосортних палив в енергетиці. Із середини 1980-х вчений очолює науковий напрям зі створення нових, високоефективних, екологічно чистих технологій використання вугілля в енергетиці.
Юрій Петрович Корчевой - засновник школи в галузі дослідження фізико-хімічних процесів у низькотемпературній плазмі лужних металів. Ним виконано цикл робіт, присвячених дослідженню фізичних явищ у термоемісійно-плазмових перетворювачах теплової енергії в електричну.
Юрій Петрович виявив в іонному складі лужної плазми позитивні та негативні кластери. Спільно із Моргулісом Н.Д. та Пржонським А.М. відкрив явище фоторезонансної плазми. Наукові дослідження Юрія Петровича також були спрямовані на створення наукових засад процесів горіння та розвиток технологій спалювання високозольного та солоного вугілля в різних модифікаціях киплячого шару. Під його керівництвом створено комплекс лабораторних, дослідно-експериментальних і пілотних установок, які дозволяють проводити фундаментальні дослідження процесів горіння і газифікації твердого палива. У 2002 році, зважаючи на важливість наукових напрямів і проблем з розробки чистих високоефективних вугільних енерготехнологій, що вирішувались НТЦВЕ, та отриманих ним результатів для енергетики України, рівень забезпеченості науковими кадрами високої кваліфікації, НТЦВЕ було реорганізовано в Інститут вугільних енерготехнологій, першим директором якого і був Юрій Петрович. Результати фундаментальних досліджень кінетики та динаміки горіння вугілля, що проведені під керівництвом Юрія Петровича, дозволили провести адаптацію відомих в світі ЦКШ-технологій циркулюючого киплячого шару до українського високозольного вугілля, створити математичні моделі процесів горіння і газифікації твердого палива в киплячому шарі, розробити технічні рішення з побудови, реконструкції і модернізації діючих котлоагрегатів ТЕС, розробити рекомендації з використання твердого палива різної якості на ТЕС України. Основним результатом його робіт стало створення по суті справи, нового варіанту ЦКШ – технології.
Результати досліджень і розробок Юрія Петровича та його учнів використані при створенні нових котлоагрегатів, енергетичних ЦКШ та НКШ котлоагрегатів які введено в експлуатацію на енергоблоці №4 Старобешівської ТЕС. В результаті Україна одержала кращий енергоринок країни. Крім того, результати його роботи впроваджені при реконструкції котлів на багатьох станціях України (Зміївської Старобешівської, Миронівської, Зміївської, Трипільської ТЕС) на назці котлобудівельних фірм.
Академік НАН України Юрій Петрович Корчевой активно працював з науковою молоддю, підготував два доктори та 10 кандидатів наук, автор понад 300 наукових статей, монографій, авторських свідоцтв та патентів. Він працював в редколегіях фахових наукових видань, був членом Комісії по Державних преміях України. Багаторічна наукова та організаційна діяльність Юрія Петровича Корчевого отримала широке визнання. Він відзначений багатьма званнями та нагородами і дипломами.
Своєю визначною натхненною працею, всім своїм життям Юрій Петрович ввійшов в історію науки і в історію країни. Для нас всіх це надзвичайно важка втрата, яку повноцінно замінити неможливо.
Прес-служба Президії НАН України
Anna
Олена
