Конференція проекту BILAT-UKR

У засіданні взяли участь представники компетентних інституцій України, Європейської Комісії та країн ЄС, які координують науково-технічне співробітництво між Україною та країнами ЄС. Основна мета проведення заходу – підведення підсумків, огляд основних досягнень по проекту BILAT-UKR та визначення напрямків співпраці в рамках майбутніх проектів ЄС.

Під час конференції від української сторони  Юлія Геннадіївна Волкова, заступник начальника управління міжнародного співробітництва та аналітичного забезпечення Держінформнауки, виступила з доповіддю щодо правових засад науково-технічної системи України та пріоритетних напрямків науково-технічного розвитку України. Було з’ясовано, що такі пріоритети, як інформаційно-комунікаційні технології, енергетика та енергозбереження, ефективне управління    навколишнім середовищем, науки про життя та нові речовини і матеріали, відповідають науково-технічним пріоритетам Сьомої  рамкової програми ЄС (РП7),  пріоритетам більшості держав-членів ЄС та проблемам, які формують тематику наступної рамкової програми ЄС "Горизонт 2020", яка розпочнеться   1 січня 2014 року.

Окрім того,  українська сторона поінформувала щодо діяльності в сфері електронного урядування. Як приклад, Держінформнауки ініціювало заходи з модернізації інформаційної та бібліотечної системи.

Також, велику увагу Держінформнауки приділяє міжнародній мобільності наукових кадрів, встановленню зв'язків з діаспорою та створенню стимулів для зацікавлення молодих вчених працювати в укра-їнській науковій та інноваційній системах.

Під час дискусії представники наукових кіл України (Наумовець  А.Г., Кухар В.П., Стріха М.В., Єльська Г.В.) поділились досвідом співпраці з іноземними вченими з країн ЄС та надали пропозиції щодо розвитку двосторонніх відносин у сфері науки та технологій між Україною та країнами ЄС. Також, було запропоновано розпочати переговорний процес, щодо визначення напрямку «Наука та інновації» пріоритетним напрямком співробітництва  між Україною та ЄС на 2014-2020 рр.

Представник європейської сторони - Генеральний директор з досліджень та інновацій Європейської Комісії пан Юрген Сандерс  представив політику ЄК у галузі науково-технологічного розвитку. Зокрема він повідомив щодо кроків у напряму формування європейського дослідницького простору як єдиного європейського ринку з досліджень в рамках ЄС, різноманіття інструментів, доступних в РП7 та провів короткий огляд нової програми “Горизонт 2020”.

Окрім того, європейська сторона  підкреслила важливість науково-технологічного розвитку для економіки, знань та інновацій. Зокрема, відзначивши, що широкий спектр інноваційної діяльності включає не тільки поняття інноваційного продукту і процесу, а також процес стандартизації, що є поштовхом до інновацій.

Заступник директора Українського Науково-Технологічного Центру (далі - УНТЦ) Пан Мішель Зайє, представив інформацію щодо діяльності УНТЦ, системи управління та майбутніх завдань, наголосивши на необхідності подальшого створення простору для взаємодії між українськими та європейськими дослідниками.

В кінці засідання “круглого столу” дискусія була зосереджена на питаннях підтримки та розвитку майбутнього міжнародного науково-технічного співробітництва, які стосуються розвитоку EEN (Europe Enterprise Network) в Україні з метою стимулювання транскордонної передачі технологій та інноваційної діяльності,  взаємодії з метою спільної участі вчених з України та   ЄС в відкритих програмах ЄС,  спрощення візового режиму для українських вчених для поїздки в країни Шенгенської зони, розширення міжнародних процедур експертної оцінки, співпраці в напряму створення та діяльності спільних центрів передового досвіду, посилення двостороннього співробітництва між ЄС, державами-членами ЄС та Європейською Комісією на рівні координації фінансування досліджень, надання науково-технічному розвитку пріоритетного статусу в рамках Європейської політики добросусідства.

   Окрім того, представниками  європейської сторони було наголошено на високих досягненнях України  в рамках проекту BILAT-UKR та запропоновано співпрацю за наступними напрямами: інформаційні та комунікаційні технології, енергетика та енергоефективність, раціональне природокористування, науки про життя, нові речовини і матеріали.

Отже, високий рівень спільних науково-технічних пріоритетів України та ЄС дозволить використовувати український та європейський потенціал для вирішення задач, що представляють взаємний інтерес та взаємну вигоду для обох сторін. Цілком імовірно, що тематичні та функціональні пріоритети будуть обговорюватися та опрацьовуватися у процесі роботи наступного засідання Спільного комітету Україна – ЄС із співробітництва в галузі науки та технологій.