Данські науковці створили екологічний холодильник, який працює на воді

 

"Ми суттєво підвищили енергетичну ефективність давно відомого принципу. Отже, магнітний холодильник, зроблений за нашою технологією, витрачає удвчі менше енергії, ніж звичайний", – сказав керівник розробок, співробітник факультету енергетичної конверсії Технічного університету Данії (DTU) Крістіан Бал (Christian Bahl), чиї слова наводяться в повідомленні.

У звичайних рефрижераторах процес охолодження відбувається за рахунок використання стисненого газу – холодоагенту (це може бути аміак, фреони або деякі вуглеводні). Циркулюючи в системі, він переходить з рідкого, "холодного", стану в газоподібний – "гарячий". Проходячи по трубках усередині камери холодильника, газ приймає тепло, забране з неї випарником, потім потрапляє в конденсатор, у якому остигає, віддаючи тепло в навколишнє середовище поза холодильником.

Щоб працювала технологія магнітного охолодження, потрібен сильний магніт і речовина, яка намагнічується. Поперемінне, "миготливе" (чотири рази на секунду) включення та виключення магнітного поля дозволяє "підпорядкувати" зміни температури намагнічуваної речовини та значно остудити її.

В основі технології – застосування так званого магнітокалоричного ефекту (МСЕ) – здатності будь-якого магнітного матеріалу перерозподіляти внутрішню енергію та змінювати температуру. Цей ефект був відкритий у 1881 році німецьким науковцем Емілем Варбургом, застосовувати його для охолодження запропонували американські дослвдники в 1933 році, однак тоді вважалося, що потужність магнітних рефрижераторів і робочий інтервал температур занадто малі для промислових застосувань. Водночас магнітні холодильники компактніші за компресійні та, за попередніми оцінками, завдають менше шкоди навколишньому середовищу.

Технологія, створена данськими фахівцями, отримала назву MagCool. Вона виявилася енергетично "успішною" завдяки вдалому вибору намагнічуваному матеріалу – науковці застосували гадоліній, який сильно проявляє магнітні властивості вже за кімнатної температури (для порівняння, деякі метали намагнічуються за температури близько 100 градусів). Гадоліній (Gd) – хімічний елемент з атомним номером 64. Ціни на чистий гадоліній на ринку металів у 2012 році становили до 200 доларів за кілограм.

"Ми плануємо допрацювати технологію, щоб вона отримала промислове застосування ... Швидше за все, уже через три-чотири роки магнітні холодильники можна буде купити", – сказала керівник проекту MagCool Ніні Прідс (Nini Pryds), ​​чиї слова наведено в повідомленні.

Джерело: УНН

Регіони

Vinnytsya Lutsk Dniepropetrivsk Donetsk Zhytomyr Uzhgorod Zaporizhzhya Ivanofrankivsk Kyivska Kyrovograd Crimea Lugansk Lviv Mykolaiv Odessa Poltava Rivne Sumy Ternopil Kharkiv Kherson Khmelnytsky Cherkasy Chernigiv Chernivtsi
Київ

Публікації

June 2026
Mo Tu We Th Fr Sa Su
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 1 2 3 4 5

 

Випадкова стаття

  • 1
  • 2
  • 3

Конкурс на отримання грантів для візитів…

15-02-2016 Олена - avatar Олена

Конкурс на отримання грантів для візитів молодих науковців НАН України до Польщі з метою стажування в науково-дослідних установах Польської академії наук

Згідно з Протоколом до Угоди про наукове співробітництво між Польською академією наук (ПАН) і Національною академією наук (НАН) України щодо візитів українських учених на місячний термін до Польщі, підписаним президентами...

Французи розробили причіп, який дозволит…

21-04-2016 Олена - avatar Олена

Французи розробили причіп, який дозволить електромобілям долати великі дистанції

Французька компанія EP Tender розробила двоколісний причеп з портативним двигуном внутрішнього згорання для зарядки електромобіля під час руху. ДВЗ-генератор, який працює на бензині, можна програмувати завдяки мобільному додатку, передає Euronews....

Інтерв’ю президента НАН України академік…

29-01-2015 Anna - avatar Anna

Інтерв’ю президента НАН України академіка НАН України Б.Є.Патона

Інтерв’ю з президентом Національної академії наук України академіком НАН України Борисом Євгеновичем Патоном — Борисе Євгеновичу, для нашої держави 2014 рік видався надзвичайно складним. Як цей рік пережила Академія? Як...