- Володимире Петровичу, ви - заступник голови Координаційної ради з впровадження в Україні міжнародної ініціативи "Партнерство "Відкритий уряд". Яким шляхом плануєте досягти мети проекту?
- Зауважу, що вже власне процедура приєднання до Ініціативи та підготовка необхідних документів відбувалася саме у такому форматі - форматі партнерських відносин. Спільними зусиллями з громадськістю ми розробили Національний план дій, схвалений міжнародним комітетом Ініціативи без зауважень. До речі, його визнали одним з найкращих планів країн-учасниць, зокрема у сфері впровадження електронного урядування та розвитку електронної демократії.
Цей план був підготовлений у рекордно стислий термін. А його ухваленню Кабінетом Міністрів передувало відкрите обговорення на національному "круглому столі" за участю Прем'єр-міністра. Це засідання можна було подивитися в прямій трансляції в Інтернеті, що є традицією для всіх консультацій, нарад, конференцій та багатьох інших заходів, які присвячені розбудові електронного урядування та розвитку інформаційного суспільства.
Отже, перший тест - на відкритість процесу впровадження Ініціативи та залучення громадськості, на мою думку, наше агентство спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів пройшло "на відмінно". Та при цьому ми завжди відкриті до критики й готові вносити корективи в свою діяльність. До речі, найближчим часом ми підготуємо звіт-самооцінку про результати впровадження Ініціативи за півроку, результати нашої діяльності також оцінюватиме незалежна комісія.
- Чи є вже про що звітувати?
- Попередні результати впровадження Ініціативи було розглянуто на засіданні Координаційної ради 10 вересня. Як для початку, вони дуже непогані. Особливо хочу підкреслити, що впровадження Ініціативи не обмежується столицею - до неї активно підключилися регіони.
У Запорізькій, Луганській, Полтавській, Тернопільській, Харківській і Херсонській областях розроблені регіональні плани заходів. У Держкомтелерадіо, Нацдержслужбі, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Сумській та Черкаській облдержадміністраціях впроваджені системи ведення обліку публічної інформації. Вже розроблено пілотну версію єдиного державного порталу адміністративних послуг, а також утворено шість регіональних центрів адміністративних послуг.
У режимі дослідної експлуатації працює система електронної взаємодії органів виконавчої влади, до якої підключено 82 органи влади, в тому числі Секретаріат Кабінету Міністрів та Апарат Верховної Ради.
На цьому тлі особливо вирізняється - у хорошому сенсі слова - Дніпропетровська область. Там діє відкритий віртуальний офіс електронних послуг, у всіх лікувальних закладах області впроваджуються електронні реєстратури, успішно реалізується спільна ініціатива "Публічні бібліотеки - мости до електронного урядування" в межах програми "Бібліоміст" фонду Білла і Мелінди Гейтс.
- Як ці нововведення сприйняли державні службовці?
- Зрозуміло, що для українських чиновників не так легко почати працювати по- новому. Іноді я запитую себе, що головніше: внутрішня готовність до змін чи володіння необхідними технічними навичками? І на власному досвіді переконуюся, що обидва моменти є визначальними, адже щоб опанувати новими інформаційними технологіями, потрібне бажання працювати по-новому. Та щоб добре розумітися на нових реаліях, слід досконало знати технічну частину справи.
Реальне партнерство органів влади з громадянським суспільством і бізнесом - це справді новий формат роботи. Та будемо відвертими: на початку впровадження Ініціативи наші нововведення сприймалися багатьма чиновниками як "черговий папірець". Проте з часом ситуація почала змінюватися.
Сьогодні системно відпрацьовується питання щодо підготовки керівних кадрів для роботи в системі електронного урядування. Зокрема, у Національній академії державного управління при Президентові України вже ведеться підготовка спеціалістів за магістерською програмою "Електронне урядування" та викладається курс "Електронне урядування" в межах нової спеціальності "Публічне адміністрування".
Крім того, для співробітників центральних органів влади ще з минулого року проводяться семінари та тренінги, під час яких їм надають базові відомості про специфіку роботи в системі електронної взаємодії органів виконавчої влади та інших системах електронного уряду.
Отже, держслужбовці на власному досвіді переконуються, що електронне урядування - це не тільки сучасно, а й дуже зручно, бо реально економиться час та зусилля, які раніше витрачалися на опрацювання стосів паперу.
- Чи не загрожує така відкритість державі?
- Певна річ, суцільна інформаційна відкритість із позитивного моменту може легко перетворитися на серйозний ризик для держави. Та маємо зберегти баланс між розширенням доступу до інформації і захистом даних.
В Україні ці питання постійно перебувають у полі зору органів влади, профільних громадських організацій, експертів та фахівців, з якими ми постійно співпрацюємо з технічних питань. Щодо ідеології, то тут не виникає жодних питань. Наша мета - максимально полегшити як пошук потрібної інформації і доступ до неї, так й саму комунікацію, яка власне і забезпечує діалог влади та громадян.
З технічної точки зору таку можливість надають так звані "хмарні технології", коли людина з будь-якого гаджету може зайти до системи й в інтерактивному режимі, тобто з підключенням інших користувачів, працювати з інформацією, що знаходиться у відкритому доступі.
З другого боку, дані будуть захищені від хакерів згідно з найсучаснішими стандартами, зокрема, за допомогою цифрового підпису. Можу запевнити, що саме у віртуальному форматі ступінь захисту є набагато вищим, ніж за умов традиційного обміну паперовими документами.
- Що особисто ви очікуєте від реалізації глобальної Ініціативи?
- Для мене відкрите урядування є синонімом електронної демократії, ефективного урядування як такого, адже це - гарантія оперативного прийняття рішень, динамічної комунікації, позбавленої традиційних бюрократичних гальм, та максимального урахування інтересів суспільства.
Олена
user_kiev_3