Учасниками конференції розглянуто основні напрямки розвитку сучасної університетської науки та освіти, перспективи використання високих технологій на основі наноматеріалів, високотехнологічного екологічного обладнання з мінімальними енерговитратами, можливості створення сприятливого інвестиційного клімату для подальшого зближення освіти, науки і бізнесу, сталого розвитку економіки України.
Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген Суліма привітав учасників конференції від імені Міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника і відкрив пленарне засідання.
Своїм досвідом та думками про сучасні проблеми, тенденції в галузі інформаційних технологій, енергоефективності та нанотехнологій ділилися провідні вчені, серед яких були: ректор НТУ «ХПІ», заслужений діяч науки і техніки України Товажнянський Л.Л.; академік НАН України, директор Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАНУ Неклюдов І.М.; генеральний директор ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" Жданов О.А.; завідувач кафедри Мішкольцського технічного університету (Угорська Республіка) Кундрак Я.; професор університету м. Петрошани (Румунія) Іліаш Н.; академік РАН, завідувач кафедри матеріалознавства та індустрії наносистем Воронезького державного університету (Російська Федерація) Ієвлєв В.М.; директор Афінського центру перспективних і нанотехнологій Мамаліс А. (Грецька Республіка); начальник лабораторії ВНДІ оптико- фізичних вимірювань Держстандарту РФ Сахаров К.Ю.; директор Наукового фізико-технологічного центру МОНмолодьспорту України, НАН України Фареник В.І.; директор Інституту іоносфери НАНУ та МОНмолодьспорт України Домнин І.Ф. та інші.
В обговоренні доповідей взяли участь ректори і проректори вищих навчальних закладів України, а також керівники та провідні фахівці промислових підприємств.
Учасники конференції мали можливість ознайомитися з науковою базою НТУ «ХПІ», відвідавши нову фундаментальну науково-технічну бібліотеку на 2 млн. томів, кафедру «Інтегровані технології в машинобудуванні ім. М.Ф. Семка», навчально-дослідний клас-кластер« Політехнік-125 », теплопункт в навчальному корпусі У-1, об'єкти національного надбання України експериментальні бази Науково-дослідного і проектно-конструкторського інститут «Молнія», Інституту іоносфери, а також побували в Харківському конструкторському бюро з машинобудування імені О. Морозова.
Підбиваючи підсумки конференції, учасники висловили впевненість у тому, що її матеріали стануть корисними для визначення подальших шляхів розвитку вузівської науки, її інтеграції з бізнесом, модернізації промисловості, а також впровадженню новітніх досягнень у навчальні програми університетів для підвищення конкурентноздатності країни.
Светлана