Інноваційна діяльність є складним процесом трансформації новоотриманих ідей та знань в об’єкт економічних відносин і неодмінною умовою забезпечення ефективності економічної стратегії держави. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII трактує інновації як «новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери». Згідно з зазначеним вище Законом України, інноваційним визнається продукт, який є реалізацією об’єкта інтелектуальної власності, на який виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об’єктів інтелектуальної власності ліцензії, або реалізацією (впровад- женням) відкриттів; який підвищує вітчизняний науково-техніч-ний і технологічний рівень; який в Україні вироблений вперше, або, якщо не вперше, то який порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, є конкурентоспроможним і має суттєво вищі техніко-еконо-мічні показники.
Таким чином, інноваційна діяльність — процес, спрямований на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень у новий або вдосконалений продукт, що реалізується на ринку, у новий або вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, а також у пов’язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки. При цьому слід враховувати, що інноваційна діяльність охоплює весь інноваційний процес, починаючи з появи науково-технічної ідеї і завершуючи розповсюдженням (дифузією) продукту.
Інноваційний процес у сучасному розумінні не обмежується першою появою на ринку нового продукту, послуги або доведенням до проектної потужності нової технології. По мірі розповсюдження інновація вдосконалюється, стає більш ефективною, набуває раніше невідомих споживчих властивостей. Це відкриває для неї нові сфери застосування, ринки та нових споживачів. Сукупний суспільний результат інновації є позитивним саме завдяки механізму дифузії інновацій.
За даними Річного звіту Державної служби інтелектуальної власності України, за 2011 рік найбільше заявок на винаходи та корисні моделі надійшло від медичної сфери, за класом міжнародної патентної класифікації А61 − Медицина або ветеринарія; гігієна. Велику кількість заявок склав підклас А61К – Препарати для медичних, стоматологічних та гігієнічних цілей. Вагома частина заявок надходила від медичних наукових установ та вищих медичних (фармацев- тичних) навчальних закладів і закладів післядипломної освіти, які в вирішенні питань охорони інтелектуальної власності та у накопиченні інтелектуального потенціалу відіграють значну роль.
Показниками результативності роботи наукових установ прийнято вважати кількість завершених наукових розробок. З погляду проблеми охорони інтелектуальної власності наукові установи оцінюються за показниками відношення кількості отриманих охоронних документів та кількості проданих ліцензій за останній рік на одного працівника основної діяльності.
Одним з основних завдань вищих медичних навчальних закладів (ВМНЗ) і закладів післядипломної освіти (ЗПО) та науково-дослідних інститутів (НДІ), підпорядкованих МОЗ України, є інноваційна діяльність. Характерною особливістю наукової діяльності ВМНЗ та НДІ є велика різноманітність тематики науково-дослідних робіт (НДР), широкий спектр наукових інтересів. Кожна НДР має завершуватися створенням інноваційного продукту, що має корисні властивості і призначений для практичного використання.
Патентно-ліцензійна діяльність має бути обов’язковим складовим елементом політики ВМНЗ та НДІ щодо створення умов для впровадження в практику інноваційного продукту, отриманого внаслідок виконання НДР.
Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України проведено аналіз кількісних та якісних показників стану патентно-ліцензійної діяльності 18 ВМНЗ та 23 НДІ, підпорядкованих МОЗ України, у 2011 році.
Дослідження проводилися в межах виконання 244 прикладних та фундаментальних НДР як за рахунок державного бюджету, так і з залученням коштів з інших джерел фінансування.
Фундаментальні дослідження, які виконувалися у 2011 році науковцями ВМНЗ та НДІ були спрямовані на теоретичне та експериментальне вивчення морфогенетичних та патогене-тичних механізмів розвитку найбільш поширених патологічних станів людини, вивчення проблем медичної генетики, спадкової патології, механізмів розвитку імунозалежної патології, фундаментальні дослідження в галузі біотехнології, пошук та розробка нових лікарських засобів, проведення наукових досліджень із трансплантації органів, тканин, клітин.
За 2011 рік ВМНЗ і ЗПО та НДІ, підпорядкованих МОЗ України подано 1355 заявок на отримання охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності, отримано 1709 охоронних документів, в числі яких 7 – на ноу-хау, 95 – на об’єкти авторського права.
Найбільша активність інноваційної діяльності спостерігалась серед ВМНЗ та ЗПО, якими одержано 1516 (88,7 %) охоронних документів на об’єкти права промислової власності. Найвищий результат показали: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця – 266 (15,5 %), Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова – 214 (12,5 %), Луганський державний медичний університет – 144 (8,4 %), Національний фармацевтичний університет – 106 (6,2 %), Одеський національний медичний університет – 104 (6 %).
Порівняно меншу активність виявили НДІ МОЗ України – 193 (11,3 %) охоронних документи на об’єкти права промислової власності.
За видами об’єктів винаходів та корисних моделей поданих заявок та отриманих охоронних документів, розподіл нерівномірний. На першому місці, зазвичай, знаходиться метод хірургічного або терапевтичного лікування та метод діагностики різних патологічних станів.
Галузева наука має власні наукові школи, такі як: Українська кардіологічна школа ім. М.Д. Стражеска, наукова школа ім. О.О. Богомольця, Київська терапевтична школа, наукова школа отоларингології ім. О.С. Коломійченка, наукова школа професора Волосовця О.П. в галузі дитячої кардіології та інші відомі наукові школи в науково-дослідних установах і медичних вузах країни, які мають унікальні технології на рівні кращих світових стандартів. Але проблема існує в реалізації цих розробок. Необхідно враховувати, що для перетворення результату інтелектуальної діяльності в ринковий конкурентноздатний продукт необхідно забезпечити його високий науковий рівень. Труднощі на цьому етапі з’являються при недостатньому фінансуванні наукової сфери, але є не менш вагомі фактори. Зокрема, відсутність необхідного винахідницького рівня у розробках, що пропонуються для патентування. В переважній більшості вони не є принципово новими, тобто винаходами, а найчастіше – удосконаленням відомого – корисною моделлю. І як результат, нижчий рівень конкурентоспроможності. З іншого ж боку, розробники не завжди оцінюють ринкову привабливість розробки і не вміють використати це для комерціалізації цієї пропозиції.
Недостатній рівень впровадження результатів наукових розробок в практику ставить на порядок денний питання про необхідність приділення особливої уваги при плануванні НДР на відповідальне ставлення до проведення патентно-інформацій-них досліджень, до об’єктивності обґрунтування охороноспроможності очікуваних результатів та можливості забезпечення комерційної привабливості інноваційного продукту.
Светлана
user_kiev_3
Олена