- Володимире Петровичу, перш за все хочу поцікавитися, які основні завдання стоять перед очолюваним вами агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України?
- Майбутнє економіки сьогодні пов’язане насамперед з тим, наскільки ефективно розвивається наука і технології, як інноваційний вектор впливає на розвиток країни, зрештою, наскільки динамічно розбудовується інформаційне суспільство. На жаль, поки що в країні існує певне нерозуміння важливості названих напрямів. Не всі усвідомили, що без передових технологій неможливий прогрес країни. Майже весь комплекс проблем, позначений словом «криза», зумовлений тим, що інноваційні рішення дотепер досить слабо конвертується в економічні успіхи.
- Але багато наших людей вже дуже просунуті в оволодінні новими технологіями ...
- Так, я б зауважив, що в нашій країні склалася унікальна ситуація: розрив між «просунутістю» суспільства і наявним станом економіки колосальний. Я маю на увазі перш за все рівень освіти, якість людського капіталу з одного боку і переважно сировинний економіки - з іншого. Наші люди вже живуть у ХХІ столітті, а економіка ще тримається на ресурсах 60-х, рідко 80-х років. І це є зараз однією з найбільших проблем. Але важливо не тільки наближати економіку до рівня суспільства, а й мотивувати саме суспільство ще більш прискореними темпами йти вперед.
- Не можу не поцікавитися програмою «Відкритий уряд», на що вона націлена в першу чергу?
- Це швидше міжнародна ініціатива до якої приєдналася і Україна. Її головна мета – налагодження постійної комунікації між владою і громадянами, відкритість уряду перед суспільством, максимальна доступність адміністративних та інших послуг. Багато країн дійшли висновку, що одна з найголовніших умов безкризового розвитку світу пов'язана з подоланням замкненості влади у собі. Адже в багатьох державах суспільство часто не розуміє того, що робить влада, тобто громадяни фактично відсторонені від розробки і прийняття важливих для країни рішень. Такого не повинно бути. Навпаки, потенціал взаємодії уряду і суспільства потрібно використати для модернізації країни.
- Що в цьому напрямку вже зроблено в Україні?
- Ми розробили та затвердили План дій та План заходів із реалізації міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд». Зокрема, План дій було затверджено на міжнародному Форумі в Ріо-де-Жанейро без жодного зауваження й визнано одним із найкращих з огляду на розвиток електронної демократії і електронного урядування. Зараз в уряді сформовано Координаційну раду, яка разом з представниками громадських організацій працює над виконанням тих зобов'язань, які ми взяли на себе. Ідеальний підсумок цієї роботи - повноцінна участь суспільства у житті держави, тобто, за великим рахунком, виправлення сумнозвісних “гріхів” - перепон на шляху до отримання громадянами адміністративних послуг, корупції, непрозорості. Основою нової відкритості є сучасні інформаційні технології. Але це технічна сторона. Важливо, щоб настанова на відкритість стала пріоритетом всієї державної політики. Багато що тут вже зроблено. Приміром, прийнятий закон прo доступ до публічної інформації, формуються громадські ради при міністерствах... Представники громадських рад збираються при кабміні, щоб брати повноцінну участь в роботі міністерств та інших органів виконавчої влади. Це — суто сучасні тенденції. У деяких країнах взагалі вводиться посада міністра “без портфеля”, який відповідає за відкритий уряд…
- Але і тут ж не обійтися без нових технологій?
- Звичайно. Головне сьогодні — своєчасна інтерактивна реакція, тобто реакція он-лайн. Наприклад, розумна, проте зайнята людина може дати гідну пораду, проте у неї фізично немає часу сидіти в задушливих приймальнях і чекати своєї черги. Отже, ми маємо зробити все, аби думки таких людей були почуті. Нові інформаційно-комунікаційні технології надають великі можливості для цього, саме тому сучасна демократія — це так звана “цифрова демократія”.
- Наскільки охоче держава вкладає гроші в інновації?
- Завдання держави в цьому напрямку двояке: не тільки безпосередньо інвестувати у розвиток науки й, отже, підтримувати пошук нових технологічних рішень, які можуть стати основою інноваційних продуктів. Необхідно ще й створювати стимулюючі правила гри, які б дозволяли інноваціям втілюватися в життя. Поки що у нас відчувається серйозний недолік як грошей, так і відповідних стимулів. На жаль, нинішнє законодавство недостатньо стимулює затребуваність найсучасніших технологій реальним сектором економіки. Це - ще одна нагальна проблема країни. Тому наше агентство є своєрідною пробивної силою, яка намагається ініціювати відповідні зміни.
- Вас чують?
- Нас уже чують, але ще не прислухаються на всі 100 відсотків. Наші ідеї: необхідність створення сучасних технопарків, стимулювання розвитку ІТ-галузі, формування високотехнологічних платформ. Це те, що вже потрапляє в порядок денний країни. Агентство має свою місію - бути таким криголамом, навколо якого утворюється нова економіка, формуються нові цінності, нові погляди, новий світогляд.
Anna
Олена