В якості прикладу можу навести спільні дії з популяризації науки з боку двох рідних для мене організацій - ХНУ ім. В. Н. Каразіна і НТК "Інститут монокристалів" НАН України. Тісна робота з молодими людьми, що визначаються у виборі майбутньої спеціальності, починається задовго до випускних класів. Викладачі, наприклад, хімічного факультету "Каразінського" університету регулярно відвідують школи Харківського регіону, розповідають про розвиток науки, проводять цікаві лекції, показують захоплюючі досліди, влаштовують дні відкритих дверей. Школярі мають можливість відвідати кафедри, поспілкуватися з професорами, доцентами і молодими ученими.
З іншого боку, кожного тижня по два-три класи відвідують виставку наукових розробок, що постійно оновлюється, і діючі лабораторії НТК "Інститут монокристалів", знайомляться з реальними роботами українських учених у сфері хімії, фізики, матеріалознавства.
Скажу чесно, що у багатьох дітей, та й учителів, після таких візитів горять очі і хочеться вірити, що це все відіграє важливу роль у формуванні наукового світогляду сьогоднішніх школярів, а завтрашніх повноправних громадян України, які в недалекому майбутньому визначатимуть напрям розвитку країни.
Крім того, окрім все ще існуючої досить високої затребуваності українських розробок на світовому ринку високих технологій (про що багато жителів нашої країни, на жаль, навіть не здогадуються), є ще один важливий чинник, який дозволяє з оптимізмом дивитися в наше наукове майбутнє.
Багато хто вважає, що потік учених спрямований виключно за межі України. Проте це не зовсім вірно. Існує і зворотний струмочок із молодих і вже відомих фахівців, які приїжджають у наукові організації нашої країни для проходження стажування і проведення серйозних наукових досліджень.
Тільки у НТК "Інститут монокристалів" за останні два роки з довгостроковими і короткостроковими візитами приїжджали доктори і професори зі США, Німеччини, Індії, Туреччини, Росії, Китаю, Вірменії, Білорусі та інших країн. А це говорить про те, що в Україні існують цілі наукові напрями, в яких ми як мінімум не відстаємо, а в деяких і випереджаємо своїх колег з-за кордону, - сказав професор Чебанов.